Хто визначає позицію підприємства у суді після відсторонення керівника: ВС уточнив повноваження арбітражного керуючого

18:06, 9 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
КГС розмежував повноваження адвоката та арбітражного керуючого у процедурі банкрутства.
Хто визначає позицію підприємства у суді після відсторонення керівника: ВС уточнив повноваження арбітражного керуючого
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Якщо у процедурі банкрутства суд припинив повноваження керівника підприємства та поклав їх виконання на арбітражного керуючого, саме він уповноважений визначати процесуальну позицію боржника у суді. Такий арбітражний керуючий може, зокрема, відмовитися від апеляційної скарги, поданої від імені підприємства. Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

Обставини справи

У межах справи про банкрутство фермерське господарство звернулося з позовом до контрагента про передачу у власність 120 тонн аміачної селітри та стягнення 225,6 тис. грн попередньої оплати. Господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

Після цього засновник господарства від імені підприємства подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Водночас на той момент у справі про банкрутство вже діяла ухвала суду про припинення повноважень керівника фермерського господарства та покладення виконання його обов’язків на арбітражного керуючого — розпорядника майна. Саме він був зазначений у Єдиному державному реєстрі як особа, уповноважена діяти від імені боржника.

Згодом арбітражний керуючий подав до апеляційного суду заяву про відмову від апеляційної скарги. Апеляційний суд прийняв таку відмову та закрив провадження у справі.

Керівник та засновник фермерського господарства оскаржили це рішення до Верховного Суду. Серед іншого вони стверджували, що апеляційний суд не з’ясував питання щодо повноважень адвоката, який подав апеляційну скаргу від імені господарства на підставі договору про надання правничої допомоги. Також скаржники посилалися на те, що арбітражний керуючий нібито діяв не в інтересах боржника.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд нагадав, що право на відмову від апеляційної скарги є процесуальним правом особи, яка її подала, однак така дія повинна бути вчинена належно уповноваженим представником юридичної особи.

Суд зазначив, що на момент подання заяви про відмову від апеляційної скарги арбітражний керуючий був керівником боржника у розумінні процесуального законодавства. Його повноваження підтверджувалися ухвалою суду та відомостями з Єдиного державного реєстру, а жодних обмежень щодо права діяти від імені боржника встановлено не було.

Тому апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що саме арбітражний керуючий мав право подати заяву про відмову від апеляційної скарги від імені боржника.

Окремо Верховний Суд погодився, що для вирішення питання про прийняття відмови від апеляційної скарги апеляційний суд не був зобов’язаний досліджувати обставини укладення чи розірвання договору про надання правничої допомоги між боржником та адвокатом.

Колегія суддів звернула увагу, що системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства та Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» свідчить: статус адвоката, який представляє боржника, не є вищим за статус арбітражного керуючого, призначеного у справі про банкрутство. Відповідно адвокат не має переваги у прийнятті процесуальних рішень над розпорядником майна, на якого суд поклав повноваження керівника боржника.

Суд також наголосив, що арбітражний керуючий може залучати інших осіб для забезпечення виконання своїх повноважень, однак не вправі делегувати третім особам власні повноваження, прямо передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.

Верховний Суд окремо підкреслив, що саме арбітражний керуючий, на якого покладено виконання повноважень керівника боржника, є особою, уповноваженою визначати позицію юридичної особи у спорі. Тому навіть наявність чинного договору про надання правничої допомоги не змінює того факту, що адвокат зобов’язаний діяти відповідно до волі клієнта, а в цій ситуації таку волю від імені боржника формував арбітражний керуючий як виконувач обов’язків керівника.

Щодо доводів про можливі неправомірні дії арбітражного керуючого Верховний Суд зазначив, що вони не можуть бути предметом оцінки у цьому спорі, оскільки касаційний перегляд стосувався виключно законності закриття апеляційного провадження. Крім того, у цій справі не оскаржувалася ухвала, якою було припинено повноваження керівника боржника та покладено їх виконання на розпорядника майна.

Висновок суду

Верховний Суд у справі № 924/700/24 (924/426/25) дійшов висновку, що заява про відмову від апеляційної скарги була подана належно уповноваженою особою — арбітражним керуючим, на якого покладено виконання повноважень керівника боржника. Відтак апеляційний суд правомірно прийняв таку відмову та закрив апеляційне провадження.

У результаті касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу апеляційного суду — без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group