Вдові шахтаря урізали пенсію на 808 грн через обмеження індексації: апеляційний суд поставив крапку у спорі
П’ятий апеляційний адміністративний суд розглянув спір щодо законності обмеження індексації пенсії по втраті годувальника після призначення доплати вдові загиблого шахтаря. Суд перевірив доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке оскаржувало рішення суду першої інстанції про визнання протиправним обмеження індексації та зобов'язання провести перерахунок пенсійних виплат без застосування такого обмеження.
Суть справи
Позивачка звернулася до суду з вимогою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника на суми обмеження індексації, а також зобов'язати орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії відповідно до поданих нею заяв.
Матеріалами справи встановлено, що з 18 лютого 2025 року позивачці була призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Первісний розмір пенсії становив 4598,16 грн, що відповідало 50 відсоткам пенсії померлого годувальника у розмірі 9196,32 грн.
Після проведення індексації 8 квітня 2025 року орган Пенсійного фонду здійснив перерахунок пенсії, визначивши її розмір у сумі 9221,87 грн, виходячи з 50 відсотків пенсії годувальника у розмірі 18443,73 грн. Водночас при цьому було застосовано обмеження індексації, внаслідок чого суму пенсії було зменшено на 565,84 грн.
Надалі позивачка звернулася із заявою про призначення доплати як вдові загиблого шахтаря відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Рішенням від 10 червня 2025 року Пенсійний фонд призначив таку доплату у розмірі 2361 грн щомісячно. Після цього розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника було визначено у сумі 10214,50 грн, виходячи з 50 відсотків пенсії годувальника у розмірі 20429 грн, а також нараховано доплату у розмірі 2361 грн.
Разом із тим при проведенні зазначеного перерахунку відповідач повторно застосував обмеження індексації, зменшивши розмір пенсії на 565,84 грн за індексацією, проведеною з 1 березня 2023 року, та на 242,63 грн за індексацією, проведеною з 1 березня 2025 року. Загальний розмір такого обмеження становив 808,47 грн.
Вважаючи, що обмеження індексації після визначення мінімального гарантованого розміру пенсії вдові загиблого шахтаря суперечить вимогам законодавства та порушує її право на належне пенсійне забезпечення, позивачка звернулася до суду.
Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження індексації пенсії у зв'язку з втратою годувальника та зобов'язав здійснити перерахунок і виплату пенсії з 18 лютого 2025 року та з 1 червня 2025 року відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без застосування обмеження розміру індексації. Крім того, з Пенсійного фонду було стягнуто судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Не погодившись із цим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач зазначав, що індексацію пенсії проведено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року, №185 від 23 лютого 2024 року та №209 від 25 лютого 2025 року. Оскільки загальний розмір індексації перевищував встановлену Кабінетом Міністрів України межу у 1500 грн, Пенсійний фонд вважав правомірним застосування обмеження на суму перевищення та наполягав, що всі перерахунки здійснено відповідно до чинного законодавства з урахуванням встановлених урядом обмежень.
Позиція та висновки апеляційного суду
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходила з того, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України. Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, у тому числі у разі втрати годувальника, а пенсійні виплати повинні забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Суд зазначив, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає порядок призначення, перерахунку та виплати пенсій, а також Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», який встановлює спеціальні державні гарантії пенсійного забезпечення шахтарів та членів їхніх сімей.
Колегія суддів звернула увагу, що сторони не заперечували факт отримання позивачкою пенсії у зв'язку з втратою годувальника, на якого поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до статті 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які мають необхідний стаж роботи на підземних роботах, встановлюється у розмірі 80 відсотків заробітної плати, але не менше трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Аналогічні гарантії закріплені і статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Апеляційний суд встановив, що після призначення доплати вдові загиблого шахтаря Пенсійний фонд визначив розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, однак одночасно зменшив його на суми обмеження індексації — 565,84 грн за результатами індексації з 1 березня 2023 року та 242,63 грн за результатами індексації з 1 березня 2025 року.
Колегія суддів наголосила, що предметом спору є саме правомірність застосування такого обмеження після визначення гарантованого законом мінімального розміру пенсії.
Суд детально проаналізував положення статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Бюджетного кодексу України, Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124, а також постанов Кабінету Міністрів України №168, №185 та №209, якими у 2023–2025 роках були встановлені коефіцієнти щорічної індексації пенсій.
При цьому колегія суддів зазначила, що зазначеними постановами Кабінету Міністрів України справді передбачено обмеження максимального розміру підвищення пенсії внаслідок індексації сумою 1500 грн.
Разом із тим суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Пенсійний фонд застосував це обмеження неправильно.
Апеляційний суд підкреслив, що відповідач застосував обмеження індексації після нарахування доплати відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тобто вже після визначення мінімального гарантованого законом розміру пенсії, передбаченого статтею 8 Закону №345-VI та абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058-IV.
На думку суду, такий підхід не відповідає вимогам законодавства.
Колегія суддів окремо звернула увагу, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника становить 50 відсотків пенсії за віком самого годувальника. Відтак із урахуванням гарантій, встановлених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», розмір пенсії позивачки мав визначатися як 50 відсотків від належного розміру пенсії годувальника.
За висновком суду, дії Пенсійного фонду щодо обмеження індексації після визначення мінімального гарантованого законом розміру пенсії суперечать вимогам законодавства.
Апеляційний суд також визнав безпідставними посилання Пенсійного фонду на постанови Кабінету Міністрів України, якими встановлено обмеження індексації. Колегія суддів зазначила, що відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника обчислюється у відсотках від заробітку годувальника та підлягає індексації у повному обсязі. Зменшення належної суми індексації, на думку суду, є звуженням права особи на належне пенсійне забезпечення.
У зв'язку з цим колегія суддів у справі № 420/20504/25 дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до переоцінки вже досліджених доказів.
Застосувавши положення статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, П'ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду — без змін.
Суд також зазначив, що справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження як справа незначної складності, тому відповідно до частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, прямо передбачених законом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
