Магазин списав дефект брендових кросівок на «неправильний розмір», але суд став на бік покупця
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області розглянув цивільну справу за позовом покупця до фізичної особи-підприємця про захист прав споживача у зв'язку з відмовою продавця обміняти взуття, в якому було виявлено виробничий дефект.
Суд перевірив, чи підтверджено наявність виробничого недоліку товару, чи виконав продавець вимоги законодавства щодо проведення експертизи якості продукції та чи є підстави для зобов'язання здійснити обмін товару, відшкодування моральної шкоди й судових витрат.
Суть спору
Позивач звернувся до суду із позовом про захист прав споживача, в якому просив зобов'язати фізичну особу-підприємця обміняти придбані ним кросівки неналежної якості на аналогічний товар належної якості або інший рівноцінний товар за відповідним функціональним призначенням, стягнути моральну шкоду у розмірі 1 гривні, витрати на проведення експертного дослідження у сумі 2 721,60 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Суд встановив, що позивач придбав у магазині «ROY ROBSON» кросівки. Взуття було придбане під час акційної пропозиції «1+1=3», унаслідок чого його вартість за фіскальним чеком становила 1 гривню, тоді як сума знижки склала 10 998 грн.
У перший день експлуатації покупець виявив на правій напівпарі взуття виробничий дефект деталей верху у вигляді ділянки з відсутністю ворсу на вставці з текстильної тканини.
1 грудня 2025 року він звернувся до продавця із вимогою обміняти товар неналежної якості, однак отримав відмову, яку адміністратор магазину направив через месенджер Telegram.
У відповіді на адвокатський запит представнику позивача повідомили, що під час огляду взуття були виявлені ознаки його використання, зокрема забруднення підошви та деформація. Продавець дійшов висновку про відсутність істотного недоліку товару, зазначивши, що пошкодження виникли внаслідок експлуатації та можливого неправильного підбору розміру взуття. Крім того, відповідач послався на те, що продавець-консультант рекомендував покупцеві обрати більший розмір, однак останній самостійно придбав взуття 41-го розміру. На цій підставі відповідач відмовив у поверненні коштів або обміні товару.
Не погодившись із такою позицією, позивач звернувся до Дніпропетровської торгово-промислової палати для проведення експертного дослідження.
Висновком експерта № ГО-129 від 10 лютого 2026 року встановлено, що права напівпара кросівок має виробничий дефект деталей верху у вигляді ділянки з відсутністю ворсу у текстильній вставці. Причиною виникнення дефекту визначено неналежну якість тканини, використаної для оздоблення деталей верху взуття. При цьому механічних пошкоджень, які могли б спричинити виникнення такого дефекту, експертизою не встановлено.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач не довів наявності виробничого дефекту або істотного недоліку товару, а виявлені пошкодження мають експлуатаційний характер і могли виникнути через неправильний вибір розміру взуття. Також відповідач вказував, що підстав для обміну товару або повернення коштів закон не передбачає.
Позиція та висновки суду
Дослідивши матеріали справи № 186/923/26, суд насамперед навів положення Конституції України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів», які гарантують право споживача на отримання товару належної якості та на судовий захист у разі порушення його прав.
Суд зазначив, що відповідно до статей 673 та 675 Цивільного кодексу України, статей 6 та 8 Закону України «Про захист прав споживачів» саме продавець зобов'язаний передати покупцеві товар належної якості, який відповідає умовам договору купівлі-продажу, а у разі виявлення протягом гарантійного строку істотного недоліку, що виник з вини виробника або продавця, споживач має право вимагати, зокрема, заміни товару на аналогічний.
При цьому суд звернув увагу, що обов'язок доведення наявності істотного недоліку покладається на споживача, тоді як тягар доведення причин виникнення такого недоліку покладається саме на продавця.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд встановив, що позивач підтвердив наявність виробничого дефекту висновком експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-129 від 10 лютого 2026 року. Відповідно до цього висновку права напівпара кросівок мала виробничий дефект деталей верху у вигляді ділянки з відсутністю ворсу на текстильній вставці, який виник унаслідок використання тканини неналежної якості. Водночас експертизою не встановлено механічних пошкоджень, які могли б спричинити появу такого дефекту.
Натомість відповідач не надав належних і допустимих доказів того, що виявлений недолік виник через порушення позивачем правил експлуатації взуття або з інших причин, за які продавець не несе відповідальності.
Суд окремо наголосив, що відповідно до абзацу другого частини другої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» саме продавець у разі необхідності встановлення причин втрати якості продукції зобов'язаний у триденний строк організувати проведення експертизи за власний рахунок. Проте відповідач цього обов'язку не виконав і фактично обмежився лише власним візуальним оглядом товару, на підставі якого зробив висновок про відсутність істотного недоліку.
На думку суду, така оцінка не може вважатися належним доказом причин виникнення дефекту, оскільки проведення експертизи у випадках, передбачених законом, є обов'язком продавця.
Суд також зазначив, що відповідач не спростував висновків експертного дослідження, наданого позивачем, та не довів, що виявлений недолік виник після передачі товару покупцеві внаслідок його неправильної експлуатації.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що придбані позивачем кросівки мали виробничий дефект, а тому позивач як споживач набув право вимагати їх заміни на аналогічний товар належної якості. Суд зазначив, що саме такий спосіб захисту був обраний позивачем, тоді як підстав для розірвання договору купівлі-продажу або стягнення вартості товару не встановлено, зокрема з урахуванням того, що взуття було придбане в межах акційної пропозиції.
Оцінюючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходив із того, що позивач був змушений неодноразово звертатися до продавця, організовувати проведення експертного дослідження, витрачати особистий час та зусилля на захист своїх прав. Крім того, через наявність дефекту він був позбавлений можливості користуватися зимовим взуттям за його призначенням протягом відповідного сезону.
Врахувавши характер порушення, принципи розумності та справедливості, суд визнав обґрунтованою вимогу про стягнення моральної шкоди у заявленому розмірі 1 гривні.
Водночас суд задовольнив вимогу про стягнення з відповідача витрат на проведення експертного дослідження у сумі 2 721,60 грн, оскільки вони були документально підтверджені та безпосередньо пов'язані із захистом порушених прав споживача.
Разом із тим суд відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Суд зазначив, що позивач не надав належних доказів фактичного понесення цих витрат, зокрема детального розрахунку, акта приймання-передачі наданих послуг та опису виконаних адвокатом робіт, що виключає можливість їх компенсації.
За результатами розгляду справи суд частково задовольнив позов. Суд зобов'язав фізичну особу-підприємця обміняти кросівки неналежної якості на аналогічний товар належної якості або інший рівноцінний товар відповідного функціонального призначення, стягнув на користь позивача 1 грн моральної шкоди та 2 721,60 грн витрат на проведення експертного дослідження, а також судовий збір на користь держави. У задоволенні решти позовних вимог, зокрема щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу, було відмовлено.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
