Жінка довела в суді цивільний шлюб зі зниклим безвісти військовим, але подала апеляцію через одне речення в рішенні
Миколаївський апеляційний суд переглянув справу за позовом жінки, яка просила встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу із військовослужбовцем, що зник безвісти під час виконання бойового завдання. Такий юридичний факт був необхідний їй для реалізації прав, передбачених законодавством для членів сім'ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що районний суд безпідставно включив до резолютивної частини рішення посилання на конкретну мету встановлення цього факту.
Обставини справи
Позивачка зазначала, що з квітня 2021 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з чоловіком, із яким вела спільний побут, мала спільний бюджет, здійснювала спільні витрати та підтримувала сімейні відносини.
У листопаді 2024 року чоловіка призвали на військову службу. Під час проходження служби він матеріально підтримував жінку, яка має інвалідність, а вона підтримувала з ним постійний зв'язок, надсилала посилки та спілкувалася з його матір'ю.
25 лютого 2025 року військовослужбовець зник безвісти під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Після цього жінка звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Позивачка пояснила, що встановлення цього юридичного факту необхідне їй для реалізації прав, передбачених Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Зокрема, це дасть можливість отримувати інформацію про хід і результати розшуку військовослужбовця, взаємодіяти з уповноваженими органами, а також реалізувати право на соціальний захист, передбачений законодавством.
Яке рішення ухвалив суд першої інстанції
Новоодеський районний суд Миколаївської області встановив факт проживання позивачки та військовослужбовця однією сім'єю без реєстрації шлюбу з квітня 2021 року до дня його зникнення безвісти.
Водночас у резолютивній частині рішення суд зазначив, що цей юридичний факт встановлено для забезпечення права заявниці звертатися до компетентних органів, установ та організацій для вирішення питань, пов'язаних із розшуком військовослужбовця.
Чому було подано апеляцію
Позивачка не оскаржувала встановлений судом факт проживання однією сім'єю.
Апеляційну скаргу вона подала лише щодо формулювання резолютивної частини рішення. На її думку, встановлення юридичного факту необхідне не лише для здійснення розшуку військовослужбовця, а й для реалізації інших прав, передбачених законодавством для членів сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зокрема права на соціальний захист. Вона також зазначала, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, визначивши у резолютивній частині конкретну мету встановлення юридичного факту.
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів частково погодилася з доводами апеляційної скарги.
Апеляційний суд зазначив, що відповідно до статті 319 ЦПК України у рішенні про встановлення факту мають бути зазначені встановлений факт, мета його встановлення та докази, на підставі яких суд дійшов відповідних висновків.
Водночас колегія звернула увагу, що відповідно до цивільної процесуальної практики суд у резолютивній частині рішення має чітко сформулювати саме юридичний факт, який встановлюється. Мета встановлення такого факту зазначається заявником у позовній заяві та розкривається у мотивувальній частині рішення, де суд обґрунтовує, чому цей факт має юридичне значення.
З огляду на це апеляційний суд виключив із резолютивної частини справи 487/5564/25 рішення посилання на те, що юридичний факт встановлено для забезпечення права заявниці на звернення до компетентних органів, установ та організацій для вирішення питань, пов'язаних із розшуком військовослужбовця.
В іншій частині рішення, зокрема щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, залишено без змін.
Що ще зазначив суд
Апеляційний суд також навів правові підходи Верховного Суду щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Суд зазначив, що для цього необхідно довести сукупність обставин: спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
У цій справі такі обставини підтверджувалися, зокрема, банківськими переказами, медичною декларацією із зазначенням спільної адреси проживання, документами військової частини, листуванням сторін, фотографіями, відеозаписами, актом ОСББ, поштовими квитанціями та іншими доказами. Апеляційний суд погодився з оцінкою цих доказів, наданою судом першої інстанції, та зазначив, що відповідач не надав доказів, які б спростовували факт проживання сторін однією сім'єю.
Водночас предметом апеляційного перегляду було виключно формулювання резолютивної частини рішення. Сам факт проживання позивачки та військовослужбовця однією сім'єю без реєстрації шлюбу сторонами не оскаржувався, а тому апеляційний суд не переглядав ці висновки суду першої інстанції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
