Як зменшити рівень корупції в митній сфері та оподаткуванні: НАЗК повідомило, що пропонує Державна антикорупційна програма

Про те, які механізми необхідні та як зменшити рівень корупції в митній сфері й оподаткуванні, говорили фахівці під час сьомого громадського розгляду Державної антикорупційної програми (ДАП) на 2023-2025 роки, повідомляє НАЗК.

Державна антикорупційна програма на 2023-2025 роки розробляється НАЗК на виконання Антикорупційної стратегії до 2025 року та має бути затверджена Кабінетом Міністрів України. 

НАЗК координує реалізацію документа та виконання заходів ДАП. Документ є обов’язковими для виконання державними органами та органами місцевого самоврядування. 

«За різними даними, втрати від прогалин у законодавстві, неефективності роботи митних органів і  від контрабанди сягають в Україні  4-5 млрд доларів на рік. Для усунення ключових проблем у цій сфері впродовж останніх років Україна ухвалила необхідне законодавство, у тому числі в рамках імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Тому наразі необхідно забезпечити його належну реалізацію. Про те, які механізми для цього необхідні та як зменшити рівень корупції в митній сфері й оподаткуванні, обговорили фахівці під час сьомого громадського розгляду Державної антикорупційної програми (ДАП) на 2023-2025 роки.

Експерти підкреслили необхідність підвищення рівня цифровізації та автоматизації митних процедур. Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) в 2017 році оцінила досягнення України в цьому напрямі у 0,6 балів з 2 можливих, що свідчить про недостатній рівень. У жовтні 2022 року набув чинності Закон України «Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту» від 30.08.2022 № 2555, завдяки якому митні служби різних держав зможуть обмінюватися митними даними. Виконуючи цей  закон, Україна зможе вдосконалити процеси автоматизації митних процедур. 

Залишається не вирішеною проблема порушення прав інтелектуальної власності при імпорті товарів. Це стосується так званого «сірого» імпорту. Оригінальні товари, що ввозяться на ринок і виготовлені правовласником, мають бути введені в обіг вперше в іншій державі ним же або за його згодою. «Сірий» імпорт здійснюється без згоди власника торговельної марки. У 2020 році його рівень, за даними опитування імпортерів та експортерів, склав понад 24%. При цьому основними причинами «сірого» імпорту в Україні є корупція в митних органах, можливість безризикового збуту таких товарів всередині країни, а також можливість для нелегального імпортера уникнути податків і отримати вищу маржу.

Проблема порушень, пов’язаних з «сірим» імпортом, негативно впливає на споживачів, які позбавлені можливості захисту своїх прав у разі отримання неякісних товарів. Тому у ДАП пропонується розширити права офіційних імпортерів щодо протидії порушенням прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

На думку експертів, потрібно посилити громадський контроль діяльності Державної митної служби (Держмитслужби), зокрема, шляхом незалежного  формування та діяльності громадської ради при ній за аналогією з  НАЗК чи  Національним антикорупційним бюро України (НАБУ).

Також учасники обговорили шляхи мінімізації корупції в сфері оподаткування. За результатами опитувань, є позитивна динаміка зменшення рівня корупції у цій сфері. У 2020 році, на думку 31% представників бізнесу, сфера оподаткування найбільше потребувала боротьби з корупцією (тоді як у 2018 році так вважали  54% підприємців).

Серед недоліків, які потребують врегулювання, – надмірний обсяг дискреційних повноважень у працівників органів податкової служби, тобто коли вони приймають рішення на власний розсуд у межах кількох  юридично допустимих варіантів.

Також до корупційних ризиків призводить надмірна зосередженість органів податкової служби  на застосуванні фінансових санкцій, через що здійснюється тиск на бізнес.

Незважаючи на створення в 2021 році Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке мало б мінімізувати ці ризики, експерти відзначили необхідність підвищення його  ефективності. Так, потрібно удосконалити порядок проведення конкурсу на посаду директора БЕБ, оскільки це запорука незалежності установи та прозорого проведення конкурсів на інші посади».

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.