Працевлаштування за кордоном: які додаткові механізми захисту українських пошукачів роботи створює новий Закон

Очільник Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з дерегуляції Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко повідомила, що Мінекономіки вітає прийняття Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном».

Так, у Мінекономіки пояснюють, що відповідний Закон прибирає ліцензування діяльності компаній-посередників y міжнародному працевлаштуванні і замінює її на «повідомний принцип». Розробка відповідного нормативного акту було однією з рекомендацій Міжвідомчої робочої групи з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ з дерегуляції).

«Уряд продовжує скасовувати застарілі та зайві регуляторні інструменти. Наприклад, норма про ліцензування компаній-посередників була створена для захисту українців, але насправді вона давно вже не працювала належним чином. Так, у 2017 році в Польщу через такі компаній виїхали працювати 12 400 українців, хоча запрошень на працевлаштування у цій країні було надано аж для 1,7 млн наших громадян. Тому ми її і рекомендували прибрати.

Відтепер компанії-посередники самі повідомлятимуть державу, що займаються такою діяльністю, водночас за державними органами контролю і нагляду залишиться право на перевірку таких компаній», - пояснила Юлія Свириденко.

Окрім цього, наголошують у Мінекономіки, новий Закон створює додаткові механізми захисту українських пошукачів роботи:

• компаніям-посередникам забороняється брати гроші за послуги з посередництва у пошуку роботи за кордоном з пошукачів роботи – натомість такі послуги має сплачувати компанія, що шукає працівників;
• на компанії-порушники буде накладатися штраф за стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних, винагород, інших видів оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном від трьох тисяч п’ятисот до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 59,5 тис. грн до 68 тис. грн).

Як сподіваються в Уряді, ринок міжнародного працевлаштування буде поступово легалізуватися, що допоможе створити нормальне конкурентне середовище та забезпечити прозору роботу бізнесу. А це, у свою чергу, збільшить надходження до державного бюджету у вигляді податків та убезпечить українців від сплати грошей шахраям чи недоброчесним бізнесменам.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.