Не лише розмір виплат: що можна прописати у договорі про аліменти на дитину
Домовитися про утримання дитини без судового спору цілком можливо, якщо між батьками немає конфлікту щодо виконання своїх обов'язків. Законодавство України дозволяє укласти нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів, у якому сторони самостійно визначають розмір, строки та порядок виплати коштів, а також можуть врегулювати інші питання, пов'язані із забезпеченням дитини. «Судово-юридична газета» ознайомилася з положеннями Сімейного та Цивільного кодексів України і пояснює, як оформити такий договір, які умови він може містити, коли його можна змінити або розірвати та що відбувається, якщо платник перестає виконувати свої зобов'язання.
Як укласти договір про сплату аліментів
Відповідно до статті 189 Сімейного кодексу України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначають розмір, строки та порядок виплати коштів.
Отримувачем аліментів є той із батьків, з ким проживає дитина.
Договір укладається виключно у письмовій формі та обов'язково посвідчується нотаріусом.
У документі мають бути визначені:
- розмір аліментів;
- строки їх сплати;
- порядок виплати;
- умови цільового використання коштів.
Водночас умови договору не можуть порушувати права дитини, гарантовані Сімейним кодексом України.
Яким може бути розмір аліментів
Батьки самостійно визначають суму аліментів, однак вона має бути необхідною та достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При цьому розмір виплат не може бути нижчим за мінімально гарантований державою.
Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Водночас мінімальний рекомендований розмір аліментів дорівнює повному прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку.
У який спосіб можуть сплачуватися аліменти
За домовленістю між батьками аліменти можуть виплачуватися:
- у частці від доходу матері або батька;
- у твердій грошовій сумі.
Якщо аліменти визначені у твердій грошовій сумі, вони щороку підлягають індексації відповідно до закону, якщо сторони не домовилися про інше. Відповідне положення також може бути включене до договору.
Водночас Сімейний кодекс передбачає саме такі способи визначення аліментів під час їх присудження судом. Разом із тим стаття 627 Цивільного кодексу України закріплює принцип свободи договору, який дозволяє сторонам самостійно визначати його умови з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.
Які строки виплати можна встановити
Періодичність сплати аліментів сторони визначають самостійно з урахуванням інтересів дитини.
Договором можуть бути передбачені:
- щомісячні виплати;
- щоквартальні виплати;
- інші погоджені проміжки часу;
- одноразова виплата.
Які додаткові умови можна передбачити
Договір про сплату аліментів дозволяє врегулювати не лише питання щомісячного утримання дитини.
Зокрема, сторони можуть передбачити участь кожного з батьків у покритті додаткових витрат на:
- освіту;
- гуртки та спортивні секції;
- лікування;
- оздоровлення;
- відпочинок.
Крім того, договором може бути визначений порядок спілкування дитини з тим із батьків, який проживає окремо, а також, за необхідності, з іншими родичами.
На який строк укладається договір
Строк дії договору визначається за взаємною згодою сторін.
Він може діяти до досягнення дитиною повноліття або протягом іншого строку, погодженого батьками.
Як змінити або розірвати договір
Змінити чи розірвати договір можна за взаємною згодою сторін шляхом укладення нотаріально посвідченої додаткової угоди.
Також законодавство передбачає можливість укласти договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею дитині права власності на нерухоме майно.
Якщо ж батьки не можуть досягти згоди, питання зміни або розірвання договору вирішується у судовому порядку.
Яка відповідальність передбачена за прострочення сплати аліментів
Стаття 196 Сімейного кодексу України передбачає, що у разі виникнення заборгованості з вини платника одержувач аліментів має право вимагати сплати пені.
Її розмір становить 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, однак загальна сума пені не може перевищувати 100% суми заборгованості.
Таке положення також може бути прямо передбачене у договорі.
Що робити, якщо договір не виконується
Якщо один із батьків не виконує своїх зобов'язань за договором, звертатися до суду не обов'язково.
Стаття 189 Сімейного кодексу України передбачає можливість стягнення аліментів на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Під час посвідчення договору нотаріус роз'яснює сторонам зміст цієї норми та зазначає у тексті договору можливість безспірного стягнення аліментів у разі його невиконання.
Після отримання виконавчого напису одержувач аліментів може звернутися до органів державної виконавчої служби або до приватного виконавця для примусового стягнення заборгованості.
Для отримання виконавчого напису нотаріусу необхідно подати:
- заяву про його вчинення;
- оригінал нотаріально посвідченого договору;
- документи, що підтверджують безспірність заборгованості та факт прострочення виконання зобов'язання.
Чи можна перевірити, на що витрачаються аліменти
Згідно зі статтею 179 Сімейного кодексу України аліменти є власністю дитини.
Той із батьків, на ім'я якого вони виплачуються, має використовувати ці кошти виключно в інтересах дитини.
Якщо у платника виникають сумніви щодо цільового використання аліментів, він може звернутися до компетентних органів із проханням провести відповідну перевірку.
Контроль за цільовим використанням аліментів здійснює орган опіки та піклування шляхом інспекційних відвідувань одержувача аліментів. Найчастіше така необхідність виникає у випадках, коли розмір виплат є значним.
Які документи потрібні для укладення договору
Для оформлення договору необхідно підготувати:
- паспорти або інші документи, що посвідчують особу сторін;
- реєстраційні номери облікової картки платника податків;
- свідоцтво про народження дитини.
Які переваги має договір про сплату аліментів
Такий договір має низку переваг порівняно із судовим врегулюванням спору.
Зокрема, він:
- дозволяє врегулювати питання без звернення до суду;
- надає сторонам можливість самостійно визначити умови утримання дитини;
- дозволяє передбачити участь у додаткових витратах;
- забезпечує можливість швидкого примусового виконання через виконавчий напис нотаріуса;
- допомагає мінімізувати ризик подальших конфліктів між батьками.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















