Для громадян – від 8500 грн, для бізнесу – від 51 тисяч грн: Рада підтримала законопроєкт про штрафи за порушення комендантської години

У суботу, 9 грудня, Верховна Рада підтримала законопроект про штрафи за порушення комендантської години. Законопроєкт №10195 парламент ухвалив у першому читанні. За нього проголосували 233 депутати.

Законопроект передбачає доповнення Кодексу новою статтею 210-2. Поряд з цим, змінами до статті 262 КУпАП передбачається надати право органам поліції провадити адміністративне затримання щодо порушників комендантської години.

Які будуть штрафи

Отже, порушення комендантської години (заборони перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень) – буде тягнути за собою накладення штрафу на громадян від 8 500 до 17 000 грн.

За вчинення цих же дій протягом року – штраф для громадян від 17 000 до 34 000 грн.

Порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній території спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану – тягне за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, фізичну особу-підприємця від 51 000 до 102 000 грн.

Ці ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, ФОПа від 170 000 до 340 000 грн.

Крім того, змінами до статті 262 КУпАП передбачається надати право органам поліції провадити адміністративне затримання щодо порушників комендантської години.

Поряд з цим, передбачається внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо наділення військових адміністрацій повноваженнями із встановлення на відповідній території режиму роботи суб’єктів господарювання.

Адмінзатримання та штрафи рівня Кримінального кодексу

Раніше у Комітеті з питань правоохоронної діяльності зазначили, що «загалом законопроект отримав схвальні висновки», однак як  Міністерство юстиції України, так і Головне науково-експертне управління ВР вказали, що запропонований законопроектом розмір штрафу не відповідає ступеню суспільної небезпечності адміністративного правопорушення. Подібні розміри штрафів передбачені у кримінальному законодавстві України за вчинення кримінальних правопорушень.

«Для порівняння зазначимо, що розмір штрафу за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України «Колабораційна діяльність» становить від тридцяти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, у проекті продовжується хибна практика встановлення за скоєння адміністративного проступку розміру штрафу, який дорівнює або навіть є більшим, ніж розмір штрафу як кримінального покарання», - вказали у ГНЕУ.

Також ГНЕУ вказало, що уточнення потребують пропозиції законопроекту щодо надання уповноваженим особам Національної поліції права здійснювати адміністративне затримання особи у випадках порушення нею вимог або при невиконанні заходів правового режиму воєнного стану.

Так, наприклад, порушення особою комендантської години у випадках, якщо вона не може підтвердити свою особистість, може бути підставою для адміністративного затримання такої особи. Однак, адміністративне затримання є одним з найбільш суворих обмежувальних заходів адміністративного примусу, і його застосування має бути обґрунтованим та відповідати рівню суспільної шкідливості вчинюваного діяння. Адміністративне затримання має проводитись лише в тих випадках, коли необхідно: негайно припинити адміністративне правопорушення, коли вичерпано інші заходи впливу; встановити особу порушника; скласти протокол про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим; забезпечити своєчасний і правильний розгляд справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 260 КУпАП). У зв’язку з цим навіть формальне існування можливості застосування адміністративного затримання за будь-яке порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану, наприклад, до керівника суб’єкта господарювання за невиконання ним вимог світломаскування (якщо його дії при цьому не підпадають під ознаки злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця), виглядає, на думку ГНЕУ, невиправдано.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.