Продукти після завершення мінімального строку придатності передаватимуть на благодійність — що пропонує Рада

Україна продовжує гармонізувати законодавство з правом Європсоюзу у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

У Верховній Раді розглядають два масштабні законопроєкти — основний №15058 та альтернативний №15058-1, які мають наблизити українські правила до європейських стандартів у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини, кормів, ГМО, державного контролю та захисту здоров'я людей і тварин.

Водночас Комітет з питань інтеграції України до ЄС дійшов висновку, що документи відповідають євроінтеграційному курсу лише частково або потребують суттєвого доопрацювання, а Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило низку зауважень до окремих положень обох законодавчих ініціатив.

Україна наближає харчове законодавство до стандартів ЄС

Україна зробила ще один крок до виконання своїх зобов'язань як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу. Йдеться про масштабне оновлення законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів — напрямку, який безпосередньо впливає на безпечність харчових продуктів, ветеринарний контроль, виробництво кормів, боротьбу з небезпечними хворобами тварин, державний контроль, експорт української продукції та доступ її виробників до європейського ринку.

Законодавчі зміни охоплюють десятки законів України, сотні нових норм і мають забезпечити імплементацію права ЄС (acquis ЄС). Водночас профільні органи парламенту звернули увагу, що окремі запропоновані механізми потребують суттєвого доопрацювання, аби повністю відповідати європейському законодавству та українській правовій системі.

Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу розглянув проєкт Закону «Про імплементацію законодавства Європейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів» №15058 та його альтернативний проєкт №15058-1.

Ухвалення основного законопроєкту має дозволити:

• усунути зауваження Європейської комісії щодо приведення українського законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів у відповідність до acquis ЄС, викладені у Звітах Єврокомісії про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС за 2023, 2024 та 2025 роки;
• імплементувати до українського законодавства положення права ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів;
• прискорити виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов'язань як держави-кандидата на членство в Європейському Союзі.

Разом звертають увагу, що хоча законопроєкт спрямований на адаптацію українського законодавства до права ЄС та виконання міжнародно-правових зобов'язань України, він потребує подальшого доопрацювання та додаткового аналізу після отримання оцінки Європейської комісії.

Щодо альтернативного законопроєкту Комітет зазначив, що він лише частково відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу, а тому також потребує доопрацювання.

Що саме пропонує законопроєкт №15058

Основний законопроєкт є одним із найбільших євроінтеграційних документів останнього часу у сфері аграрної та харчової політики. Його положення одночасно змінюють значну кількість законів України та імплементують численні регламенти й директиви Європейського Союзу.

Фактично документ створює нову модель державного регулювання у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Передбачається модернізація законодавства щодо:

• безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;
• державного контролю;
• ветеринарної медицини;
• здоров'я та благополуччя тварин;
• кормів;
• побічних продуктів тваринного походження;
• генетично модифікованих організмів;
• матеріалів і предметів, що контактують із харчовими продуктами;
• географічних зазначень спиртних напоїв;
• окремих процедур державної реєстрації об'єктів санітарних заходів.

Одним із ключових блоків документа є оновлення Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Проєкт значно розширює понятійний апарат, запроваджує нові визначення, змінює правила державної реєстрації окремих об'єктів санітарних заходів, удосконалює порядок оцінки ризиків, встановлює нові вимоги до дієтичних добавок, харчових ароматизаторів, ензимів, новітніх харчових продуктів та тверджень про користь для здоров'я.

Окремий великий блок присвячено створенню сучасної системи державних реєстрів об'єктів санітарних заходів, цифровізації процедур та гармонізації українських механізмів із практикою Європейського Союзу.

Що зміниться для виробників харчових продуктів та операторів ринку

Однією з ключових цілей законопроєкту №15058 є приведення українських правил виробництва, обігу та державного контролю харчових продуктів до європейських стандартів. Документ не обмежується окремими змінами до чинного законодавства, а фактично формує нову систему державного регулювання у сфері безпечності харчових продуктів.

Значна увага приділяється діяльності операторів ринку харчових продуктів. Для них пропонується оновити правила простежуваності продукції, державної реєстрації виробничих потужностей, отримання експлуатаційних дозволів, здійснення лабораторного контролю та взаємодії з компетентними органами. Значна частина нововведень спрямована на цифровізацію процедур та зменшення адміністративних бар'єрів при одночасному посиленні вимог до безпечності продукції.

Передбачається також суттєве оновлення механізмів державної реєстрації окремих об'єктів санітарних заходів, зокрема новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів і тверджень про користь для здоров'я. Для цього пропонується модернізувати державні реєстри та порядок їх ведення, а також встановити нові вимоги до оцінки ризиків і наукового супроводу відповідних рішень.

Нові правила повідомлення про ризики

Однією з важливих новел законодавчих змін є запровадження окремого механізму повідомлення про ризики.

Його метою визначено забезпечення відкритої, зрозумілої та своєчасної комунікації між державними органами, науковими установами, операторами ринку, споживачами та іншими заінтересованими сторонами щодо ризиків, пов'язаних із харчовим ланцюгом. Планується, що така система допоможе підвищити довіру до рішень державних органів, забезпечити прозорість оцінки ризиків та ефективніше протидіяти поширенню недостовірної інформації.

Компетентний орган повинен буде розробляти окремий план повідомлення про ризики, який визначатиме способи інформування населення, механізми взаємодії із зацікавленими сторонами та порядок оновлення інформації з урахуванням розвитку науки і практики Європейського Союзу.

Культура безпечності харчових продуктів стане обов'язковою

Ще однією принципово новою вимогою стане впровадження так званої культури безпечності харчових продуктів.

Законопроєкт пропонує закріпити обов'язок операторів ринку не лише дотримуватися вимог законодавства, а й формувати всередині підприємств систему управління, за якої питання безпечності продукції стають частиною корпоративної культури.

Зокрема, оператори ринку повинні забезпечувати:

• чіткий розподіл відповідальності між працівниками;
• належне навчання персоналу;
• постійне оновлення внутрішніх процедур;
• відкриту комунікацію щодо ризиків;
• достатнє ресурсне забезпечення систем управління безпечністю харчових продуктів;
• постійне вдосконалення внутрішніх процесів відповідно до сучасних наукових підходів.

Такий підхід відповідає сучасній практиці Європейського Союзу, де відповідальність за безпечність продукції покладається насамперед на самого оператора ринку.

Благодійний перерозподіл харчових продуктів

Проєкт також уперше комплексно врегульовує питання благодійного розповсюдження харчових продуктів.

Документ визначає умови, за яких продукти можуть передаватися для благодійної діяльності навіть після завершення мінімального строку придатності, якщо це не створює ризиків для здоров'я людини.

Перед здійсненням такого перерозподілу оператор ринку повинен оцінити безпечність продукції з урахуванням:

• термінів придатності;
• цілісності упаковки;
• умов транспортування та зберігання;
• органолептичних характеристик;
• забезпечення простежуваності продукції тваринного походження.

Такі положення покликані одночасно зменшити харчові втрати та гарантувати безпечність продукції, яка передаватиметься благодійним організаціям.

Запроваджуються нові правила щодо опромінення харчових продуктів

Законопроєкт також містить абсолютно новий розділ, присвячений використанню іонізуючого випромінювання під час обробки харчових продуктів.

Передбачається, що таку діяльність можна буде здійснювати лише за наявності відповідної ліцензії у сфері використання ядерної енергії.

Для операторів ринку встановлюються детальні вимоги щодо:

• ведення спеціальних облікових записів;
• документування кожної партії продукції;
• дозиметричного контролю;
• щорічного інформування компетентного органу;
• державного обліку підприємств, які використовують технології опромінення харчових продуктів.

Крім того, компетентний орган щороку повинен буде оприлюднювати інформацію про результати державного контролю таких операторів ринку та застосування відповідних технологій.

Що пропонує альтернативний законопроєкт №15058-1

Альтернативний законопроєкт переслідує ту саму стратегічну мету — гармонізацію українського законодавства із правом Європейського Союзу, однак пропонує інші підходи до реалізації окремих положень.

Документ також покликаний усунути зауваження Європейської комісії, імплементувати положення acquis ЄС, ліквідувати наявні прогалини правового регулювання та створити законодавчі підстави для ухвалення необхідних підзаконних актів, що сприятиме переговорному процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.

Водночас автори альтернативного проєкту пропонують іншу модель державної реєстрації окремих об'єктів санітарних заходів. Зокрема, передбачено відмову від державної реєстрації новітніх харчових продуктів і тверджень про користь для здоров'я, натомість пропонується використовувати механізми їх авторизації відповідно до законодавства Європейського Союзу.

Також документ уточнює підходи до ведення державних реєстрів, переглядає окремі вимоги щодо дієтичних добавок, харчових ароматизаторів та ензимів, а також містить низку додаткових норм щодо експорту окремих видів продукції, державного контролю та регулювання земельних відносин, яких немає в основному законопроєкті.

Чим відрізняється альтернативний законопроєкт №15058-1

Попри спільну мету — імплементацію законодавства Європейського Союзу у сфері санітарних та фітосанітарних заходів — альтернативний законопроєкт №15058-1 пропонує інші механізми реалізації окремих положень.

Однією з головних відмінностей є перегляд системи державної реєстрації об'єктів санітарних заходів.

Якщо основний законопроєкт пропонує зберегти державну реєстрацію новітніх харчових продуктів, тверджень про користь для здоров'я та низки інших об'єктів, то альтернативний документ передбачає суттєве скорочення такого переліку.

Зокрема, пропонується залишити державну реєстрацію лише:

• харчових добавок;
• харчових ароматизаторів;
• харчових ензимів.

Натомість новітні харчові продукти, твердження про користь для здоров'я та окремі інші об'єкти пропонується визнавати через механізми авторизації, які вже застосовуються в Європейському Союзі.

Крім того, альтернативний проєкт деталізує порядок взаємодії українських органів влади з Європейським органом з безпеки харчових продуктів (European Food Safety Authority, EFSA) під час розгляду заяв щодо авторизації тверджень про користь для здоров'я.

Окремі положення альтернативного документа стосуються також:

• уточнення вимог до дієтичних добавок;
• ведення державного реєстру харчових добавок, ароматизаторів та ензимів;
• зміни підходів до державної реєстрації об'єктів санітарних заходів;
• експорту волоського горіха;
• регулювання окремих земельних питань;
• державного контролю;
• генетично модифікованих організмів;
• поводження з побічними продуктами тваринного походження.

Які зауваження висловило Головне науково-експертне управління

Головне науково-експертне управління Верховної Ради загалом погоджується з необхідністю гармонізації українського законодавства із правом Європейського Союзу, однак звертає увагу на низку юридичних і практичних проблем, які потребують доопрацювання.

Щодо законопроєкту №15058 експерти висловили десятки зауважень до окремих положень.

Зокрема, вони стосуються:

• узгодження нових норм із законами України «Про публічні електронні реєстри» та «Про інформацію»;
• порядку ведення державних реєстрів;
• державної реєстрації новітніх харчових продуктів;
• державної реєстрації тверджень про користь для здоров'я;
• запровадження нових процедур оцінки ризику;
• порядку авторизації окремих об'єктів санітарних заходів;
• розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади;
• окремих механізмів державного контролю.

Управління також звернуло увагу, що частина процедур надмірно деталізується саме на рівні закону, хоча їх доцільніше визначати підзаконними нормативно-правовими актами.

Зауваження до альтернативного законопроєкту

У висновку до законопроєкту №15058-1 Головне науково-експертне управління зазначає, що значна частина його положень збігається із законопроєктом №15058. Тому більшість раніше висловлених зауважень залишаються актуальними і для альтернативного документа.

Разом із цим експерти окремо звернули увагу на нові положення, яких немає у базовому законопроєкті.

Зокрема, зауваження стосуються:

• змін до Земельного кодексу України, які, на думку ГНЕУ, не належать до предмета регулювання законопроєкту про санітарні та фітосанітарні заходи;
• спеціального порядку затвердження експортних потужностей для виробництва та обігу волоського горіха. Експерти зазначили, що пояснювальна записка не містить достатнього обґрунтування необхідності запровадження таких тимчасових правил до 2030 року;
• окремих положень щодо державного контролю, які, на думку ГНЕУ, надмірно деталізують процедури на рівні закону замість їх врегулювання підзаконними актами;
• нових правил щодо ввезення генетично модифікованих організмів. Управління звернуло увагу, що окремі запропоновані механізми можуть створити неоднозначне правозастосування та потребують додаткового обґрунтування з огляду на питання біологічної безпеки.

Крім того, експерти звернули увагу на необхідність узгодження окремих положень із чинним законодавством про державні реєстри, управління відходами, ветеринарну медицину, державний контроль та інші суміжні сфери.

Висновок Комітету з питань інтеграції України до ЄС

За результатами розгляду Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу констатував, що законопроєкт №15058 спрямований на адаптацію українського законодавства до acquis ЄС та виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції. Водночас Комітет наголосив, що документ потребує доопрацювання і подальшого аналізу після отримання оцінки Європейської комісії.

Щодо альтернативного законопроєкту №15058-1 Комітет дійшов висновку, що він лише частково відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу і також потребує доопрацювання.

Таким чином, обидві законодавчі ініціативи розглядаються як важливий етап гармонізації українського законодавства із правом ЄС, однак їх остаточне ухвалення потребуватиме врахування зауважень профільного парламентського комітету, Головного науково-експертного управління Верховної Ради та майбутньої оцінки Європейської комісії. Це має забезпечити не лише формальне виконання євроінтеграційних зобов'язань України, а й створення ефективної та узгодженої системи державного регулювання у сферах санітарних та фітосанітарних заходів, що відповідатиме стандартам Європейського Союзу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.