Мін'юст пропонує випустити засуджених до обмеження свободи під пробаційний нагляд

Як вже писала «Судово-юридична газета», Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект №7688, яким пропонується боротися із переповненістю слідчих ізоляторів, обмежити строк тримання під вартою під час судового розгляду, запровадити можливість внесення застави за підозрюваного чи обвинуваченого у розстрочку тощо.

Також, на думку Мінюсту, треба прибрати такий вид покарання, як обмеження волі. Покарання у вигляді обмеження волі замінюється на новий вид покарання у вигляді пробаційного нагляду.

Відповідно до статті 61 КК в редакції пропонованого Мін'юстом законопроекту пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, що спрямовані на його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, без ізоляції засудженого від суспільства, запобігання вчиненню ним нових правопорушень на строк від 1 до 5 років та як додаткове покарання може застосовуватися на строк від одного до 3 років. При цьому, у разі призначення пробаційного нагляду як додаткового покарання до покарання у вигляді штрафу його строк не може перевищувати одного року.

На особу, засуджену до покарання у вигляді пробаційного нагляду, можуть бути покладені обов’язки судом або уповноваженим органом пробації. Зокрема, судом може бути покладено обов’язок носити засіб електронного контролю та проживати за вказаною у рішенні суду адресою.

Прибрати обмеження волі та запровадити пробаційний нагляд пропонується зокрема щодо таких злочинів, як:

• умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини;
• вбивство через необережність;
• доведення до самогубства;
• неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою;
• неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей;
• незаконне проведення дослідів над людиною;
• незаконне позбавлення волі або викрадення людини;
• насильницьке донорство;
• привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
• нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням;
• доведення банку до неплатоспроможності;
• незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах;
• незаконне видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину;
• приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення;
• незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу;
• умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду;
• публічні заклики до вчинення терористичного акту;
• завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою;
• декларування недостовірної інформації;
• неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
• примушування давати показання;
• незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду та багато інших.

Як визначено у законопроекті, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективної роботи пенітенціарної системи в умовах воєнного стану» засудженим, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі, невідбуту частину покарання треба замінити на покарання у вигляді пробаційного нагляду.

«На сьогодні в Україні фактично не створено установ відкритого типу – виправних центрів, які б дійсно відповідали вимогам цього виду покарання, як альтернативного позбавленню волі. За своїм технічним обладнанням, архітектурою (паркани суцільного заповнення, вежі, колючий дріт, інженерно-технічні засоби охорони, локальні сектори) та організацією діяльності ці установи майже не відрізняються від виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

Крім того, особи, засуджені до покарання у вигляді обмеження волі, мають фактично такі ж права, як і засуджені до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та виправних колоній середнього рівня безпеки (можуть носити цивільний одяг; мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них, гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць).

Проте у КВК немає жодних положень, що регламентують порядок тримання засуджених до обмеження волі залежно від тяжкості злочинів. Так, засуджені за проступки та нетяжкі злочини, а також тяжкі та особливо тяжкі злочини, яким невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі замінено в порядку статті 82 КК більш м’яким у вигляді обмеження волі, відбувають покарання в одному виправному центрі. Відсутні обмеження й щодо роздільного тримання засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції, правоохоронних органах, що суттєво впливає як власне на процес виконання та відбування покарання, так і на процес виправлення та ресоціалізації таких осіб», - вказує Мін'юст у своїх поясненнях до законопроекту.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.