У «Слузі народу» пропонують на час війни відправляти працівників у безстрокову безоплатну відпустку

Група народних депутатів з фракції «Слуга народу» серед яких голова комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №8313 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань, яким пропонується збільшити максимальний строк відпустки працівника без збереження зарплати та розширити перелік підстав для відправлення працівників у безстрокову безоплатну відпустку.

Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 26 закону «Про відпустки» та встановити, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.

Також передбачається розширити перелік підстав для безстрокової відпустки за власний рахунок. Для цього проєктом внесено зміни до частини другої статті 26 закону «Про відпустки», яку сформульовано у такій редакції: «на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною третьою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін».

Тобто в разі ухвалення змін роботодавці отримають право відправляти працівників у відпустку за власний рахунок безстроково на прохання працівників.

Як відомо на час воєнного стану роботодавці мають право призупинити трудовий договір за працівником за погодженням з відповідною військовою адміністрацією. Також у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки». В разі ж ухвалення документу в безоплатну відпустку на час війни можна буде відправляти усіх працівників.

Як повідомляла «Судово-юридича газета», у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, яким пропонується на час війни розширити перелік підстав для відмови у наданні відпустки працівнику.

Автор: Ярослав Конощук

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.