Верховний Суд висловився стосовно доказового значення інформації, отриманої з сервісу Google Maps

У провадженні Верховного Суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.

Спір у цій справі виник у зв’язку із незгодою позивача із штрафною санкцією, накладеною на нього УДАБК за експлуатацію раніше самочинно реконструйованого об`єкта будівництва – прибудови до приміщення кафе.

Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій, які позов задовольнили, виходячи з результатів дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема електронних фотографій та інформації, яка міститься на веб-сервісі Google Maps, що підтвердили наявність відповідної прибудови ще у 2011 році, тобто до придбання Товариством основного приміщення кафе.

На підставі аналізу положень статті 376 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Суд звернув увагу, що суб`єкт, який здійснив самочинне будівництво, не набуває права власності або іншого речового права на такий об`єкт та, відповідно, укладення правочинів щодо об`єкта самочинного будівництва законодавством не передбачено.

З урахуванням того, що з встановлених судами обставин справи вбачається, що самочинна добудова здійснена ще у 2011 році, Верховний Суд вказав на правильність висновку судів попередніх інстанцій про те, що право власності у позивачf виникло на приміщення павільйон-кафе без самочинної прибудови.

Оскільки згідно із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, позивач не мав причетності до зведення зазначеної вище прибудови й станом на момент здійснення УДАБК заходу контролю не був ані власником, ані користувачем земельної ділянки, на якій розташована вищезазначена нежитлова прибудова, і на дату винесення спірної постанови не мав на цю ділянку жодних речових прав, Суд зазначив про відсутність підстав вважати, що позивач має нести відповідальність за вчинення правопорушення, що полягає в експлуатації самочинної прибудови.

В аспекті допустимості, належності, достовірності, достатності доказу, прийнятого судами у цій справі на підтвердження існування самочинної добудови на момент придбання позивачем приміщення кафе, а саме - інформації, яка міститься на веб-сервісі Google Maps, колегія суддів зазначила наступне.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну програму інформатизації» електронні інформаційні ресурси - систематизовані відомості і дані, створені, оброблені та збережені в електронній формі за допомогою технічних засобів та/або програмних продуктів.

З огляду на вищезазначене, Суд погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дані з Google Maps підтвердили наявність самочинної добудови ще з 2011 року, тобто фактичну непричетність позивача до її зведення, враховуючи, що Товариство набуло право власності на приміщення кафе тільки у 2021 році та у зв`язку з тим, що дані з Google Maps безпосередньо стосується предмета доказування у цій справі.

У цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого враховуючи сучасний розвиток інформаційних та цифрових технологій, дані з Google Maps, який є безкоштовним картографічним веб-сервісом від компанії Google, а також набором застосунків, побудованих на основі цього сервісу й інших технологій Google, можна вважати допустимим та достовірними доказами, оскільки вони збираються з різних джерел, таких як супутники, автомобільні камери, додатки користувачів та інших ресурсів, а також з урахуванням того, що Google постійно оновлює та перевіряє дані, щоб забезпечити їх точність та актуальність.

Постанова Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі №420/4540/22 (адміністративне провадження № К/990/32869/22).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.