За зачинене укриття штрафуватимуть на місці до 17 тисяч грн, а у разі загибелі людей порушникам загрожуватиме до 8 років позбавлення волі

За зачинене укриття штрафуватимуть перший раз на суму до 8500 грн, другий раз – на 17 тисяч грн. Якщо через те, що укриття зачинене, загинули люди, то порушникам загрожуватиме позбавлення волі до 8 років. Відповідний законопроект 9362-1 рекомендував до ухвалення Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 2 травня.

Зазначимо, що законопроект 9362-1 був внесений ще у червні 2023 року після випадку, коли через зачинене укриття у Деснянському районі Києва загинули люди.

Втім, з тих пір законопроект у Раді далі не рухався.

Законопроектом 9362-1 про зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу пропонується:

1) доповнити КУпАП новою ст. 175-3 «Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», поклавши обов’язок розглядати такі справи на ДСНС. Від імені ДСНС накладати штрафи за зачинене укриття та інші порушення їх експлуатації зможуть державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Штрафи за зачинене укриття та інші порушення в їх експлуатації становитимуть від 3400 до 8500 грн, за повторне порушення – до 17 тисяч грн.

При цьому пропонується, аби представник ДСНС не складав протокол, а на місці вчинення правопорушення виносив постанову.

2) доповнити КК новою ст. 270-2, за якою порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків каратиметься позбавленням волі від 3 до 8 років.

ГНЕУ ВР не заперечує проти встановлення у КУпАП відповідальності, але звертає увагу, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, а утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають відповідно до Кодексу цивільного захисту.

Отже, якщо розглядати запропоновану проектом диспозицію ч. 1 нової ст. 175-3 КУпАП, то первинним правопорушенням буде невиконання або неналежне виконання службовою особою (уповноваженою посадовою особою) своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них.

У випадках, коли таке невиконання завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб або спричинило тяжкі наслідки, винна особа підлягає відповідальності за ст. 367 Кримінального кодексу України («Службова недбалість»).

КУпАП наразі не містить загальної норми, яка б передбачала відповідальність за службову недбалість у випадках, коли невиконання або неналежне виконання службових обов’язків фактично не спричинило істотної шкоди чи тяжких наслідків.

«Звертаємо увагу, що хоча встановлення відповідальності за порушення вимог утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту є найбільш очевидним рішенням із запобігання в подальшому повторення ситуації, що сталась 1 червня 2023, з великою імовірністю можуть виникнути питання щодо, наприклад, порушення порядку організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій (ч. 5 ст. 30 КЦЗУ) або затримки рішення щодо обов’язкової евакуації населення (ст. 33 КЦЗУ) тощо.

З огляду на це вважаємо, що замість доповнення КУпАП ще однією спеціальною нормою, якою встановлюються відповідальність за окремі різновиди службової недбалості, більш доцільним буде запровадження загальної норми з достатньою різницею між верхньою та нижньої межами розмірів штрафу або наявністю альтернативних видів стягнень у санкціях основних складів правопорушень для притягнення до відповідальності за правопорушення, що мають різний ступінь суспільної шкідливості» - зазначає ГНЕУ.

Законопроектом пропонується підвищити розміри штрафів як стягнень за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-14, встановивши, що створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб ДСНС, в тому числі пов’язаних з проведенням перевірок, тягне за собою накладення штрафу до 13 600 грн та до 17 тисяч грн за діяння, вчинені повторно.

Стосовно цього у ГНЕУ наголосили на тому, що ефективність юридичної відповідальності залежить не тільки від виду та розміру стягнення, а й від дотримання принципу невідворотності покарання.

«Саме по собі збільшення розмірів штрафу за будь-які протиправні діяння навряд чи може призвести до зменшення кількості правопорушень. До того ж у супровідних документах до проекту не наведено жодних статистичних даних щодо кількості зареєстрованих останнім часом порушень та кількості осіб, що були притягнуті до відповідальності. Тому об’єктивна оцінка ефективності передбачених у чинній ст. 185-14 КУпАП розмірів штрафів не видається можливою» - зазначає експертне управління.

Щодо пропонованих депутатами змін до Кримінального кодексу, то, як зазначає ГНЕУ, вказані пропозиції «ґрунтуються на не зовсім правильному розумінні ситуації, що наразі склалась в правовому полі».

«Так, у пояснювальній записці до законопроекту стверджується, що «у чинному законодавстві (КУпАП та КК) не передбачено жодної норми щодо безпосередньої відповідальності за порушення вимог щодо утримання фонду захисних споруд». Однак, такі діяння повністю охоплюються чинною наразі ст. 367 КК («Службова недбалість»), якою встановлено відповідальність за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1), а також за ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (ч. 2).

Наявних у чинному кримінальному законодавстві норм, на наш погляд, достатньо для ефективного реагування на випадки порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, якщо це призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків, та диференціації покарання залежно від конкретних обставин справи» - вважають у ГНЕУ.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.