Ухилянти ризикують залишитися без зарплати, майна та під кримінальним розшуком – що з 16 липня зміниться для чоловіків

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Міноборони не підтримало законопроект про продовження строку на оновлення військово-облікових даних. Отже, з 16 липня в Україні «на повну» запрацює механізм притягнення до відповідальності чоловіків, які не повідомили державі свої актуальні дані. Хоча повістки (поки) і не будуть надходити у вигляді електронних повідомлень на телефон, однак це і не потрібно – з урахуванням цифровізації і наявності у держави в електронному вигляді широкого набору персональних даних про громадян, покарання за порушення правил військового обліку зможуть уникнути лише ті порушники, які не ведуть жодного соціального життя, ніде не працюють, не навчаються, не мають житла чи авто.

Іншим же доведеться розплачуватися за невиконання закону своїм майном і, можливо – особистою свободою. 

Коли спливає строк 

Відповідно до закону про посилення мобілізації, який набув сили 18 травня, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані:

• у разі перебування на території України – шляхом прибуття самостійно до ТЦК, або до ЦНАП, або через електронний кабінет;
• у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет.

Час на оновлення даних у осіб, які стоять на обліку, спливає 16 липня.

Ще раніше, 16 червня, сплив строк для того, аби стати на військовий облік, у громадян України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців.

При цьому слід враховувати, що до 5 липня має бути реалізована автоматична взаємодія між Реєстром військовозобов’язаних та Реєстром Пенсійного фонду – «Оберіг» буде отримувати дані про застрахованих працівників. Як раніше зазначала профільна заступниця Міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко, обмін даними з Пенсійним фондом є дуже важливим, тому що Міноборони тоді буде «бачити трудовий шлях або професійний шлях військовозобов’язаного, зможе робити мобілізацію більш смарт».

Також дані про військовозобов’язаних збираються з різноманітних реєстрів, зокрема, з реєстру Податкової служби.

Отже, держава буде бачити повну картину, хто, де і ким працює. Відповідно буде спрощено процедуру притягнення до відповідальності роботодавців, працівники яких не стали на облік чи не оновили дані. Нагадаємо, що штраф для роботодавців складатиме майже 60 тисяч грн. 

Повістки отримають усі 

Відповідно до постанови Кабміну №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» та підписуватися керівником районного (міського) ТЦК або його відділу шляхом накладання на повістку його кваліфікованого електронного підпису. Також повістки можуть формуватися «по-старому» - на папері. Реєстраційний номер повістки фіксується в «Оберіг».

Тобто, процес створення повісток фактично цифровізується, що надасть можливість забезпечити масовість їх формування на осіб, які не виконали обов’язки щодо військового обліку.

Далі такі сформовані в автоматичному режимі повістки можуть розсилатися поштою.

Так, повістка про виклик резервіста або військовозобов’язаного до ТЦК може бути надіслана засобами поштового зв’язку з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов’язаним своєї адреси місця проживання повістка надсилається на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов’язаного до ТЦК або його відділу надсилається адресату не пізніше, ніж протягом наступного дня після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов’язаного визначається не раніше 14-го дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, як вже неодноразово писала «Судово-юридична газета», належним підтвердженням оповіщення про виклик до ТЦК у разі надсилання повістки поштою, будуть:

• день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних;
• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси місця проживання.

Отже, у випадку, якщо чоловік не повідомив свої актуальні дані, то йому можуть надіслати повістку за останньою відомою державі адресою проживання, і з того часу він буде вважатися належним чином оповіщеним.

Які кошти і майно можуть забрати 

Надалі вже запускається механізм заочних штрафів і, відповідно, відкриття виконавчого провадження і надалі – блокування рахунків та стягнення доходів і навіть майна у примусовому порядку.

Нагадаємо, що штраф за КУпАП може складати від 17 тисяч до 25,5 тисяч грн.

При цьому раніше передбачений законодавством протокол ТЦК відтепер вже не складається, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику.

Вочевидь, таким підтвердним документом буде вважатися поштове відправлення з проставленням відповідної відмітки.

Далі ТЦК може розглянути справу і відразу винести постанову про накладення штрафу.

Адміністративне стягнення за статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом 3 місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Накладатися штраф може неодноразово, скажімо, за кожну неявку за повісткою.

Відповідно до закону про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі такого виконавчого документів, яка постанова органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. Тобто, і постанова ТЦК є виконавчим документом.

Надалі ухилянт потрапить до Єдиного реєстру боржників. Так, відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку чи електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку чи електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно або на кошти чи електронні гроші, що знаходяться на рахунках чи електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей.

Загалом, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим законом.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на 3 місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Таким чином, якщо ухилянт працює офіційно, то з його зарплатного рахунку будуть стягувати штрафи, доки він не виконає свій обов’язок.

При цьому нагадаємо, що під час війни фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує 2 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Тобто, з рахунку можна використати не більше 14 200 грн на місяць. 

Затримання і обмеження у праві керування авто

Окрім фінансових «санкцій» ухилянтів можуть чекати і фізичні.

Так, ТЦК у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків, передбачених частинами першою (неявка на виклик до ТЦК, непроходження медичного огляду), третьою (неуточнення даних) статті 22 закону про мобілізацію, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, керівник ТЦК звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.

При цьому ТЦК може звернутися в електронному вигляді засобами інформаційної взаємодії до Нацполіції, яка має здійснити адміністративне затримання та доставлення.

Відповідні зміни щодо прискорення процесу Кабмін вніс нещодавно.

У разі ж отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК, його керівник протягом 5 днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом.

Надалі невиконання вимоги може стати підставою для обмеження у праві керування авто.

Раніше «Судово-юридична газета» вже описувала, як суди будуть розглядати справи за позовами ТЦК.

Після того, як суд задовольняє позов ТЦК і рішення набуває сили, постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилається органам Національної поліції для застосування до особи «тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації».

Втім, досі незрозумілим залишається механізм реалізації покарання ухилянта шляхом обмеження у праві керування авто.

Так, через суд його можуть обмежити у такому праві. Але як будуть виконувати таке рішення – наприклад, чи буде це відбуватися шляхом зупинення водія, відібрання у нього прав чи конфіскації авто – цей механізм поки що нормативно не виписаний. 

Розшук, кримінальна справа 

Відповідальність за порушення законодавства про військовий облік передбачена не лише Кодексом про адміністративні правопорушення (КУпАП), але й Кримінальним кодексом. І у КК вже зовсім інше покарання.

Так, крім статті 336 Кримінального кодексу, яка регулює ухилення від призову на військову службу під час мобілізації і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, у КК є також стаття 337, яка передбачає окрему кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, карається штрафом від 5100 до 8 500 грн або виправними роботами на строк до одного року.

Раніше «Судово-юридична газета» наводила приклад, як суд виніс вирок жінці-медику за статтею 337 Кримінального кодексу, яка окремо встановлює відповідальність за ухилення від військового обліку.

При цьому у Верховного Суду позиція однозначна – «ухилення від мобілізації викликає значний суспільний резонанс, тому застосування звільнення від відбування покарання не сприятиме його меті».

Таким чином, Верховний Суд не є «прихильником» практики, коли суди на підставі ст. 75 КК звільняють ухилянтів від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Раніше про відповідну позицію Верховного Суду у справах №625/67/23, №183/2097/23 та багатьох інших писала «Судово-юридична газета».

Крім того, ухилянти ризикують потрапити вже не у «розшук у застосунку Резерв+», а у справжній кримінальний розшук, якщо набудуть статусу підозрюваного.

Як раніше зазначав голова Національної поліції України Іван Вигівський, у цьому випадку важливо розуміти, в якому саме розшуку перебуває особа. Якщо вона перебуває у розшуку за вчинення кримінального правопорушення, то поліцейський має вчинити невідкладні дії по затриманню такої особи відповідно до кримінального процесуального законодавства.

Розшук осіб здійснюється виключно в межах кримінального провадження відповідно до статей 281 (Розшук підозрюваного) та 335 (Зупинення судового провадження) КПК.

Так, відповідно до статті 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов’язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Нагадаємо, що підозрюваною є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до статті 135 КПК у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Отже, у разі невстановлення місцезнаходження особи, повідомлення може бути вручено іншим особам, наприклад, ЖЕО за місцем проживання або адміністрації за місцем роботи.

При цьому слід нагадати, що відповідно до ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Звісно, лише після вчинення всіх передбачених КПК заходів щодо вручення повідомлення про підозру, особа набуває відповідного процесуального статусу підозрюваного та може бути оголошена в розшук. Втім, окремі суди сприймають як заходи вручення повідомлення про підозру навіть надсилання фотографій повідомлення через месенджери. Таким чином, чи будуть масово оголошувати у кримінальний розшук ухилянтів, вже є питанням практики застосування.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.