Верховна Рада ухвалить закон щодо протидії розвідувально-підривній діяльності іноземних держав

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності спільно з керівниками розвідувальних та контррозвідувальних органів на базі Національної академії Служби безпеки провів виїзне позачергове засідання, на якому розглянув підготовлений до другого читання проект Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, інших законодавчих актів України щодо врегулювання питань протидії розвідувально-підривній діяльності спеціальних служб іноземних держав» №11228-1.

Рішення комітету – прийняти законопроект в другому читанні та в цілому як Закон в редакції, запропонованій Комітетом.

За словами голови Комітету Сергія Іонушаса, підготовленим до другого читання законопроектом вносяться зміни до КК, а також законів «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про доступ до судових рішень», якими:

• встановлюється, що не є кримінальним правопорушенням
• конкретизуються суб’єкти здійснення контррозвідувальної діяльності
• уточнюються підстави для здійснення контррозвідувальної діяльності
• удосконалюються повноваження органів, підрозділів та співробітників Служби безпеки України, які здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Нагадаємо, Верховна Рада 5 червня схвалила в першому читанні законопроект 11228-1. Серед авторів законопроекту зокрема голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександр Завітневич та інші.

Так, законопроектом 11228-1 дію статті 43 Кримінального кодексу щодо виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, пропонується також поширити на виконання розвідувального чи контррозвідувального (спеціального) завдання.

У ній автори пропонують визначити, що не є кримінальним правопорушенням вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону в інтересах забезпечення національної безпеки України, виконувала заздалегідь затверджене керівником спеціально уповноваженого державного органу у сфері контррозвідувальної діяльності контррозвідувальне (спеціальне) завдання або заздалегідь затверджене керівником розвідувального органу, розвідувальне (спеціальне) завдання.

Як вказують автори, під час виконання таких завдань у діяннях контррозвідника або особи, яка співробітничає з контррозвідкою на конфіденційній основі, можуть міститися склади злочинів. Тому одним з важливих завдань, які має вирішити законопроект, є визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність такого діяння, а саме визначення в кримінальному законі положення стосовно того, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене під час виконання заздалегідь затвердженого Головою СБУ або особою, яка виконує його обов’язки, контррозвідувального (спеціального) завдання.

З метою забезпечення конспірації та дотримання легенди прикриття, а отже, і власної безпеки контррозвідників та осіб, залучених до співробітництва, наявна необхідність використання СБУ відповідного інструментарію: засобів прикриття, імітаційних засобів та структур прикриття. Таким чином, посилюватиметься ефективність виконання контррозвідувальних (спеціальних) завдань.

Законопроектом передбачається внесення змін і до Кримінального процесуального кодексу:

• доповнено перелік законодавчих актів, з дотриманням вимог яких зібрані оперативними підрозділами матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази;
• збільшено строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії по окремих кримінальних правопорушеннях, а саме особливо тяжких злочинах, відповідальність за які передбачена статтями 111, 111-1, 111-2, 113, 114, 258, 438, 439 та 442 КК.

В Законі «Про контррозвідувальну діяльність» уточнено підстави контррозвідувальної діяльності. Зокрема, уточнено, що підставами для здійснення контррозвідувальної діяльності є наявність інформації, що потребує перевірки за допомогою спеціальних форм, методів і засобів, про можливі ознаки здійснення розвідувально-підривної діяльності іноземними державами, їх структурами, спеціальними службами, у тому числі з використанням організованої злочинності, а також організаціями, окремими групами чи особами.

Також розмежовано та конкретизовано повноваження суб’єктів контррозвідувальної діяльності; розкрито засади виконання контррозвідувального (спеціального) завдання уповноваженими особами; уточнено, що контррозвідувальні заходи не можуть організовуватися та проводитися з метою збирання, перевірки та оцінки доказів у кримінальному провадженні;

У Законі «Про доступ до судових рішень» – уточнено, коли судове рішення про надання дозволу на проведення певного заходу або про відмову в наданні такого дозволу, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується.

В Законі «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» – розширено перелік осіб, які підлягають захисту, шляхом включення до нього співробітників, які беруть участь у контррозвідувальній діяльності, та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.