Громадська організація, яка відповідає за «фактчекінг» постів у Facebook українських користувачів, отримувала фінансування від USAID

На початку січня засновник Meta Марк Цукерберг заявив про тиск на Facebook з боку адміністрації Джо Байдена, зокрема про вимоги з боку представників цієї адміністрації видаляти з соцмережі пости. Ці вимоги, за його словами, були висловлені у грубій формі, і коли соцмережа відмовилася реагувати, проти неї почалися різні заходи. Відповідну заяву про приховування соцмережею певного контенту через тиск він також робив для Судового комітету Конгресу влітку 2024 року.

Цукерберг пообіцяв, що ліквідує систему, за якої громадські організації, які мали займатися «фактчекінгом», з часом почали працювати непрозоро, упереджено і буквально «саджали до цифрової тюрми» користувачів, які могли запостити політичні меми чи сатиру. Слід зауважити, що систему Fact Checkers було запроваджено у фейсбуці наприкінці 2016 року як невелику групу перевіряючих, втім, з кожним роком вона розросталася на більшу кількість країн і більшу кількість організацій, і врешті дійшла до перевірок з політичних питань.

Для України, як писав свого часу Інститут масової інформації, система почала працювати у березні 2020 року. Тоді компанія Facebook повідомила про запуск «разом із організаціями VoxCheck та StopFake фактчекінгової програми в Україні для протидії дезінформації та фейковим новинам».

Як зазначалося, «якщо експерт з перевірки фактів позначає інформацію як фейк, вона з'являється у стрічці новин нижче. Це допомагає зменшити і в результаті – зупинити поширення недостовірного контенту, а також мінімізувати кількість людей, які його побачать. Крім цього, зменшується поширення фейків сторінками чи доменами, які це роблять регулярно».  

У серпні 2024 року керівниця з публічної політики Meta у Центральній та Східній Європі Катерина Крук опублікувала пост зі звітом, в якому зазначила, що соцмережа вважає дезінформацією зокрема наступні теми (пряма цитата):

• «критику підтримки Заходу і зриви постачання зброї
• змалювання критичності ситуації в Україні і у війську
• істерика навколо мобілізаційних заходів
• заклики про необхідність проведення виборів».

Втім, через деякий час цей звіт було видалено з публічного простору.

Отже, наразі Цукерберг збирається переглянути цей підхід і запровадити колективну перевірку постів самими користувачами, за прикладом Х, але перегляд системи «фактчекерів» поки стосується лише США.

В українському ж сегменті Facebook, як зазначає сама соцмережа, працюють все ті ж громадські організації, зокрема це StopFake (проект громадської організації «Центр медіареформи», якому свого часу довелося пояснювати причини видалення публікації медіа з соцмережі) і VoxCheck (проект ГО «Вокс Україна» або ж VoxUkraine).

VoxUkraine (громадська організація «Вокс Україна»), відповідно до даних, опублікованих «Українською правдою», отримувала фінансування від федерального Агентства США з міжнародного розвитку USAID в рамках проекту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства в Україні» (загальна вартість програми, за даними Кабміну, на кілька років з кількома отримувачами склала близько 20 млн доларів США), а також «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (загальна вартість програми на кілька років з численними отримувачами коштів, за даними Кабміну, склала 62 млн доларів США).

VoxCheck, який перевіряє факти для Facebook, є проектом громадської організації «Вокс Україна». Одним з ідеологів і засновників VoxUkraine, як зазначено на сайті самої організації, є Тимофій Милованов. Наразі він є членом Міжнародної академічної ради цієї організації. З повним переліком тих осіб, які працюють над проектом можна ознайомитися за посиланням. Організація відмічає, що її робота підтримується Посольством США в Україні та ГО «Інтерньюз-Україна».

Слід зауважити, що деякі з аналітиків VoxCheck, які працюють над фактчекінгом, одночасно працюють в інших організаціях. Наприклад, у ГО «Інтерньюз-Україна», яка теж, за даними «УП», отримує фінансування від USAID. Серед іншого, «Інтерньюз-Україна» реалізує програму USAID «Рада: нове покоління» на загальну суму 25 млн доларів США. Голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт відомий своєю заявою про необхідність заборони Telegram в Україні.

ГО «Інтерньюз-Україна» також опікується питаннями дезінформації у соцмережах. До прикладу, у вересні 2024 року воно анонсувало зустріч з керівницею з публічної політики Meta Катериною Крук для засобів масової інформації стосовно проблемних питань модерації контенту соцмережею. Однак медіа, які зареєструвалися на цю зустріч, не отримали потім ані підтвердження, ані відмови.

VoxCheck  і StopFake є учасниками Міжнародної мережі фактчекерів інституту Пойнтера (Poynter) або ж IFCN.

Крім того, учасником цієї системи є також українське ГО «Ґвара медіа», яке також, за даними «УП», виступало реципієнтом коштів USAID.

Слід зазначити, що «Ґвара медіа» і StopFake підписали до Цукерберга відкритий лист з проханням не ліквідувати систему фактчекерів, який було опубліковано на сайті вищезгаданого інституту Пойнтера.

Як зазначено на сайті StopFake, у 2023 році їх бюджет склав 28 174 755 грн. Також вказано, що фінансову підтримку проекту надавали зокрема Міжнародний фонд «Відродження» і Національний фонд в підтримку демократії США тощо.

Крім того, в українському сегменті перевірки постів у фейсбуці працюють такі організації, як Delfi, Demagog (польська неурядова організація), FactCheck Georgia, Myth Detector, Patikrinta 15min і Re:Baltica.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.