Верховний Суд відмовився визнати фіктивним «шлюб заради звільнення зі служби»

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду за результатами розгляду справи № 439/2430/23 залишив без змін рішення двох попередніх інстанцій і відмовив у визнанні шлюбу недійсним. Суд дійшов висновку, що самі по собі припущення про відсутність сімейних намірів створення сім’ї не доводять фіктивність шлюбу без належних і допустимих доказів.

Суть спору

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним. Вона стверджувала, що шлюб, укладений 19 листопада 2022 року, був фіктивним і не мав на меті створення сім’ї. Позивачка наполягала, що  відповідач уклав шлюб із нею нібито без наміру сімейних відносин, а з метою використання сімейного статусу для подальшого усиновлення її неповнолітнього сина та отримання підстав для звільнення з військової служби.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 19 листопада 2022 року між сторонами укладено шлюб із проведенням урочистої церемонії в органі ДРАЦС. Після цього сторони підтримували сімейні відносини, а після повернення відповідача з військової служби у травні 2023 року він проживав разом із позивачкою та її батьками певний час.

Також було встановлено наявність спільного сімейного бюджету: відповідач здійснював регулярні грошові перекази на потреби сім’ї, зокрема на утримання дитини та побутові витрати, а сторони спільно проводили дозвілля.

З огляду на це суди дійшли висновку, що підстав для визнання шлюбу недійсним як фіктивного не встановлено, оскільки фактичні обставини свідчать про наявність сімейних відносин між сторонами.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень Сімейного кодексу України при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім`ю чи про його відсутність.

Слід зазначити, що фіктивність шлюбу характеризується відсутністю наміру сторін створити сім`ю, тобто, як і будь-який правочин, може бути визнаний фіктивним, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Згідно з частиною другою статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.

За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.

Верховний Суд погодився з доводами судів попередніх інстанцій та зазначив, що тривале непроживання подружжя разом у зв`язку із проходженням одним з подружжя військової служби не може вказувати на фіктивність укладеного шлюбу.

Суди попередніх інстанцій надали належну оцінку наявним у справі доказам, врахували добровільність реєстрації шлюбу між сторонами, намір створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя, неподання належних та допустимих доказів фіктивності шлюбу та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про визнання шлюбу недійсним.

У підсумку касаційну скаргу було залишено без задоволення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.