Екзамен на вступ до ЄС: як реформа БЕБ, ДБР та Нацполіції впливає на переговори України

Україна офіційно розпочала найвідповідальніший етап інтеграції — переговори за Кластером 1 «Основи» (Fundamentals). Цей блок є унікальним оскільки його відкривають першим і закривають останнім, жоден інший економічний чи галузевий розділ не може бути успішно завершений, доки в межах першого кластеру не буде досягнуто прогресу. У межах переговорів за Кластером 1 одним з центральних напрямків  визначено Розділ 24 «Юстиція, свобода та безпека».

Йдеться не лише про формальне виконання технічних критеріїв євроінтеграції, а про зміну підходів до функціонування системи правосуддя та правоохоронних органів. Брюссель більше не оцінює Україну виключно за кількістю ухвалених законів чи створених інституційних «вивісок». У межах скринінгу ключовим показником стає track record — фактична ефективність правозастосування, реальна судова та слідча практика, рівень інституційної спроможності та відсутність системних зловживань.

У цьому контексті реформа Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань та Національної поліції розглядається європейськими партнерами як головний маркер здатності держави забезпечити верховенство права та гарантувати безпеку майбутніх зовнішніх кордонів Європейського Союзу.

Реформа «Великої трійки»

ЄС оцінює рівень підготовки України у сфері правосуддя та безпеки як такий, що має «певний прогрес» зокрема у поступовому впровадженні Плану дій Організації державних службовців, а також у прийнятті та початку впровадження закону про реформування Агентства з повернення та управління активами.

Бюро економічної безпеки

Україна вже зробила крок уперед, після деякої затримки було призначено директора Бюро економічної безпеки України. Проте ЄС вимагає подальшого посилення його аналітичного потенціалу та перетворення на єдиний орган розслідування економічних злочинів, за винятком тих, що підслідні НАБУ.

Міжнародні партнери висунули вимоги, закріплені у межах фінансування від МВФ та Ukraine Facility, які напряму інтегровані у Розділ 24. Нове законодавство про перезавантаження БЕБ передбачає формування конкурсної комісії з переважним голосом міжнародних експертів для обрання Директора.

Також передбачені повна переатестація всіх співробітників Бюро та зміна філософії розслідувань: перехід від процесуального примусу до кримінального аналізу за моделлю Intelligence-led policing (управління аналітичною інформацією).

ЄС вимагає, щоб БЕБ повністю інтегрувалося з Європейським офісом з питань запобігання шахрайству (OLAF). Будь-яке розслідування, що стосується фінансових інтересів ЄС, наприклад, нецільове використання грантів чи допомоги, має відбуватися за стандартами прозорості.

Інтеграція з OLAF та захист фінансових інтересів ЄС — це одна з вимог Розділу 32 (Фінансовий контроль) та Розділу 24.

Україна вже уповноважила Держаудитслужбу виконувати функції Служби координації боротьби із шахрайством (AFCOS), яка створює мережу для взаємодії з Європейським офісом з питань запобігання шахрайству (OLAF).

БЕБ є частиною цієї національної системи (AFCOS Network) і залучене до розробки законодавства щодо відповідальності за незаконні дії з коштами ЄС.

Європейські партнери наголошують на необхідності консолідації розслідувань економічних злочинів у єдиному органі (БЕБ), щоб усунути дублювання функцій іншими структурами, такими як СБУ, чи Нацполіція та припинити штучний тиск на підприємців.

Державне бюро розслідувань

Європейські партнери виставили умову — прийняття нового закону про реформування ДБР за зразком БЕБ. Це передбачає залучення незалежних міжнародних експертів до конкурсних комісій та перевірку діючих співробітників на доброчесність.

ДБР, яке розслідує злочини вищих посадовців, суддів та правоохоронців, викликає у Брюсселя занепокоєння через надмірну концентрацію гучних справ та потенційний політичний вплив на керівництво. Критерії Розділу 24 вимагають впровадження прозорих та меритократичних процедур відбору на керівні посади як у центральному апараті, так і в регіональних управліннях.

Європейські експерти наголошують на необхідності чіткого розмежування підслідності між ДБР та НАБУ, аби уникнути штучного перерозподілу справ. Окрім цього, у звітах ЄС зазначається потреба в посиленні внутрішнього контролю ДБР для запобігання витоку службової інформації у резонансних кримінальних провадженнях.

Національна поліція: демілітаризація, децентралізація та сервісний підхід

Національна поліція України є найбільшим за чисельністю правоохоронним органом, який безпосередньо взаємодіє з населенням. Попри успіх первинної реформи патрульної поліції, кримінальний блок та слідчі органи на місцях частково наслідують старі радянські підходи.

Заходами «Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку» передбачено:

• Інститут деліктів: ЄС наполягає на прийнятті нової редакції Кодексу про адміністративні правопорушення, що дозволить розвантажити слідство та уніфікувати систему відповідальності за європейськими стандартами (термін — IV квартал 2026 р.).
• Система Custody Records: Передбачено впровадження механізмів електронної фіксації для запобігання катуванням та неналежному поводженню, що є умовою Розділу 24.
• Прозорі конкурси на місцях: До IV кварталу 2025 року мав бути прийнятий закон, що запроваджує конкурсний добір на посади керівників у Нацполіції (включаючи регіональні управління) на основі критеріїв доброчесності та професіоналізму, ліквідуючи практику суто директивних призначень. Впровадження конкурсного добору на керівні посади в Національній поліції передбачається в рамках реформ, проте станом на 2026 рік остаточний закон, який би комплексно це закріпив для вищого керівництва, ще не ухвалений. Процедура призначення начальника Нацполіції та його заступників наразі регламентується чинним Законом України «Про Національну поліцію».

Інтегроване управління кордонами (IBM): виклики воєнного стану та Шенгенська перспектива

До повномасштабного вторгнення концепція Інтегрованого управління кордонами (Integrated Border Management — IBM) сприймалася переважно як спрощення митних процедур, цифровізація та боротьба з контрабандою. Війна змінила пріоритети, змусивши Державну прикордонну службу (ДПСУ) та Державну митну службу виконувати як оборонні, так і правоохоронні функції.

ЄС вимагає від України повної синхронізації з вимогами Європейського інтегрованого управління кордонами, що базується на технічних стандартах Агентства Frontex. Основні критерії включають:

• Чотирирівнева модель контролю доступу: Від аналізу ризиків у країнах походження мігрантів до внутрішнього контролю в межах країни.
• Спільний контроль на пунктах пропуску: Реалізація угод про спільний контроль із Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Це вимагає уніфікації процесуальних дій українських та європейських прикордонників, що суттєво зменшує корупційні ризики на митних постах.
• Впровадження Шенгенського права: Поступова підготовка технічної інфраструктури до інтеграції в Шенгенську інформаційну систему другого покоління (SIS II) та Візову інформаційну систему (VIS).

Боротьба з корупцією на кордоні та митниці

Митні органи залишаються однією з найбільш критикованих сфер у звітах Єврокомісії. Переговори в межах Розділу 24 чітко пов'язують лібералізацію торгівлі та подальшу інтеграцію з усуненням «сірих» схем. Україна зобов’язана впровадити:

• Повну автоматизацію митного оформлення без людського фактора.
• Ротаційні принципи роботи особового складу ДПСУ та митниці для руйнування стійких локальних корупційних зв'язків.
• Відеофіксацію митного та прикордонного огляду із передачею даних у незалежні аналітичні центри.

Боротьба з організованою злочинністю та міжнародне співробітництво

Для Брюсселя контроль за обігом вогнепальної зброї, яка потрапляє в Україну для оборонних потреб, є питанням національної безпеки самого ЄС. Створення ефективного єдиного реєстру зброї та інтеграція його з базами даних Europol, зокрема з системою iARMS — це безальтернативна вимога Розділу 24.

Крім того, війна створила величезні потоки біженців, чим намагаються скористатися міжнародні злочинні синдикати. ЄС вимагає приведення законодавства про протидію торгівлі людьми у повну відповідність до Директив ЄС, зокрема щодо нових форм експлуатації посилення спеціалізованих підрозділів Нацполіції та покращення координації з Євроюстом (Eurojust).

Зростання використання криптовалют для фінансування протиправної діяльності змушує Україну адаптувати п'яту та шосту директиви ЄС (AMLD5/AMLD6), а також посилювати технічні спроможності Кіберполіції.

Станом на сьогодні, створено Єдиний реєстр зброї, налагоджено постійний обмін оперативними даними з Європолом, проте від України очікується впровадження кримінальної розвідки та ліквідація каналів транскордонної корупції за участю силових відомств.

Міграційна політика та надання притулку в умовах війни

Цей блок є одним із найбільш юридично чутливих, оскільки Україна одночасно виступає і донором міграційних потоків, адже мільйони наших громадян перебувають у ЄС під статусом Тимчасового захисту, і державою, яка має забезпечувати міжнародні стандарти для іноземців на власній території.

Українське законодавство про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, частково застаріло і не враховує нові європейські директиви (зокрема Asylum Procedures Directive).

ЄС вимагає спрощення та цифровізації процедури визначення статусу біженця для уникнення багаторічної бюрократичної тяганини, та забезпечення належних умов у пунктах тимчасового розміщення біженців, навіть незважаючи на загальну безпекову ситуацію в країні.

Також очікується запровадження дієвих правових механізмів оскарження рішень Державної міграційної служби (ДМС) у судовому порядку із дотриманням принципу non-refoulement заборона примусового повернення до країни, де особі загрожує небезпека.

Замість висновків: що виконано, та що залишилося зробити

Виконано станом на червень 2026:

• Запуск реформи БЕБ та призначення керівника за участю міжнародників.
• Реформування АРМА та посилення законодавства щодо активів.
• Створення Національного контактного пункту з вогнепальної зброї.
• Затвердження Дорожньої карти верховенства права з 529 заходами.

Має бути виконано 2026–2027 :

• Закон про розмежування повноважень: чітке визначення підслідності між усіма органами правопорядку.
• Реформа ДБР: прийняття та імплементація закону з міжнародним компонентом.
• Запуск прозорих конкурсів на всі керівні посади поліції.
• Повне розгортання системи електронного менеджменту кримінальних справ (e-case).
• Впровадження європейської методики управління кордонами.

Відкриття Кластера 1 — це лише початок змін в бік доброчесності. Для української правоохоронної системи Розділ 24 означає перехід від оцінки за формальними показниками до оцінки за реальними результатами — ефективністю розслідувань, якістю кримінального переслідування та наявністю обвинувальних вироків.

Про виконання розділу 23 «Судова влада та основоположні права»  за першим кластером читайте у матеріалі «Судово-юридичної газети» Суд під прицілом Брюсселя: для вступу в ЄС Україна має створити золотий стандарт відбору суддів

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.