Шлюб можуть скасувати навіть після розлучення: коли це дозволяє закон

Спроба укласти шлюб всупереч вимогам закону може мати серйозні юридичні наслідки. У певних випадках такий союз взагалі не породжує прав і обов’язків подружжя, а в інших — його недійсність встановлюється лише після розгляду справи судом. Закон чітко визначає, за яких обставин шлюб вважається недійсним і які порушення можуть стати підставою для такого рішення.

Сімейне законодавство України встановлює обов’язкові умови для укладення шлюбу. Якщо вони не дотримані, шлюб може бути визнаний недійсним, що означає відсутність передбачених законом правових наслідків для осіб, які його уклали.

При цьому Сімейний кодекс України розрізняє три категорії таких випадків. Зокрема, шлюб:

• є недійсним;
• визнається недійсним за рішенням суду;
• може бути визнаний недійсним за рішенням суду.

Відповідно до статті 38 Сімейного кодексу України, підставою для недійсності шлюбу є порушення вимог, визначених статтями 22, 24–26 цього Кодексу.

Шлюб, який є недійсним

Недійсним є шлюб:

- зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;

- зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;

- зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

За заявою особи орган державної реєстрації припиняє (визнає недійсною) дію актового запису про шлюб, зареєстрований з цими особами.

Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до припинення (визнання недійсною) дії актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

Дія актового запису про шлюб припиняється (визнається недійсною) незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша — третя цієї статті), а також від розірвання цього шлюбу (стаття 39 Кодексу).

Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду

Суд може визнати шлюб недійсним, якщо встановить, що його було укладено без добровільної згоди одного з подружжя. Це стосується випадків, коли під час державної реєстрації особа через тяжкий психічний розлад, стан алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння не могла повною мірою усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Також підставою для визнання шлюбу недійсним є його укладення під впливом фізичного чи психологічного примусу.

Крім того, суд може скасувати шлюб, якщо визнає його фіктивним. Йдеться про ситуації, коли один або обоє з подружжя реєстрували шлюб без наміру створити сім’ю, а лише для досягнення інших цілей, не пов’язаних із сімейними відносинами.

Водночас навіть за наявності таких обставин шлюб не завжди визнається недійсним. Якщо під час розгляду справи суд встановить, що причини, які свідчили про відсутність добровільної згоди або небажання створювати сім’ю, вже зникли, він може відмовити у задоволенні позову про визнання шлюбу недійсним. Це передбачено статтею 40 Сімейного кодексу України.

Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду

Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

- між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п’ятою статті 26 цього Кодексу;

- між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

- з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

- з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

У Мінюсті зазначають, що під час вирішення справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, зазначених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб (cтаття 41 Кодексу).

Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним

Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають:

- дружина або чоловік;

- батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи;

- прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена;

- інші особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, (стаття 42 Кодексу).

Визнання шлюбу недійсним після його припинення

Розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним.

Якщо шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути пред’явлено лише після скасування рішення суду про розірвання шлюбу (стаття 43 Кодексу).

Час, з якого шлюб є недійсним

У випадках, передбачених статтями 39 — 41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації (стаття 44 Кодексу).

Правові наслідки недійсності шлюбу

Недійсний шлюб (стаття 39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності.

Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більш як за останні три роки.

Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена.

Особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.

Правові наслідки, встановлені частинами другою – п’ятою цієї статті, застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 45 Кодексу).

Особливі правові наслідки недійсності шлюбу

Якщо людина під час укладення шлюбу не знала і не могла знати про існування перешкод для його реєстрації, закон захищає її права. У такому разі вона може претендувати на поділ майна, набутого за час такого шлюбу, за правилами, що застосовуються до спільної сумісної власності подружжя. Також за нею зберігається право проживати у житлі, куди вона вселилася у зв’язку з укладенням шлюбу, отримувати аліменти у випадках, передбачених Сімейним кодексом України, а також користуватися прізвищем, яке вона обрала під час реєстрації шлюбу.

Водночас визнання шлюбу недійсним жодним чином не впливає на права дитини, яка народилася у такому шлюбі, а також на взаємні права й обов’язки батьків щодо неї.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.