Новий стандарт суддівської винагороди та особливості перевірки Верховного Суду: Кабмін готує нові правила перевірки за участю міжнародних експертів
Закон України № 4905-IX що набрав чинності 25 червня, став відповіддю на тривалі дискусії щодо прозорості судової гілки влади та справедливості оплати праці суддів. Документ вносить зміни до базового Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Закону «Про Вищу раду правосуддя», фокусуючись на трьох напрямах: уніфікація декларацій, посилення перевірок та стабілізація формули розрахунку окладів.
Уніфікована декларація: новий стандарт підзвітності
Запроваджується єдина Декларація доброчесності та родинних зв’язків судді, яка замінює дві окремі декларації.
Декларація подається щороку до 1 травня в електронній формі через офіційний вебсайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС).
Обов’язок її подання поширюється на чинних суддів, членів ВККС та кандидатів на посаду судді.
Запровадження єдиної декларації спрямоване на спрощення процедури декларування, підвищення прозорості та забезпечення належного рівня підзвітності в судовій системі.
Родинні зв’язки: кого тепер бачить держава?
Закон суттєво розширив перелік осіб, родинні зв’язки з якими підлягають обов’язковому декларуванню, якщо такі особи протягом останніх п’яти років обіймали визначені законом посади.
Відтепер декларуванню підлягають родинні зв’язки з:
- членами або працівниками секретаріатів Вищої ради правосуддя (ВРП),
- Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС)
- Державної судової адміністрації України (ДСА),
- суддями, зокрема суддями Конституційного Суду України,
- прокурорами, адвокатами й нотаріусами.
До цього переліку також належать Президент України, Керівник Офісу Президента України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України та їхні заступники, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних органів виконавчої влади, керівництво Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, члени Рахункової палати, Центральної виборчої комісії, Правління Національного банку України, а також члени Громадської ради доброчесності та Етичної ради.
Такий підхід за задумом законодавця покликаний мінімізувати можливість приховування потенційного конфлікту інтересів шляхом недекларування родинних зв’язків із особами, які мають або нещодавно мали значний вплив у системі державної влади чи правосуддя.
Особливу увагу приділено змісту тверджень, які суддя повинен підтвердити або спростувати за останній рік. Суддя заявляє про невідвідування території держави-агресора чи окупованих територій та відсутність співпраці з ними після 20 лютого 2014 року.
Суддя також має підтвердити використання української мови як єдиної державної під час здійснення правосуддя та невчинення дій для набуття іноземного громадянства.
Суддя також повинен підтвердити визнання поширення суверенітету України на всю її територію в межах міжнародно визнаного державного кордону, включаючи тимчасово окуповані території. Таке підтвердження є складовою декларації доброчесності та засвідчує дотримання конституційних засад державності й територіальної цілісності України.
Нові правила оплати праці суддів
Закон № 4905-IX запровадив новий підхід до визначення суддівської винагороди.
Відтепер базовий розмір посадового окладу судді обчислюється виключно на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Використання будь-якої іншої розрахункової величини для визначення суддівської винагороди заборонено.
Відповідні зміни закріплено в частині третій статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Метою нововведення є унеможливлення застосування так званого «замороженого» або окремого суддівського прожиткового мінімуму, який раніше використовувався для обмеження розміру суддівської винагороди. Закон прямо визначає, що для розрахунку посадових окладів суддів може застосовуватися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом про Державний бюджет України.
Міжнародні експерти та Верховний Суд
Закон містить важливу «закладку» на майбутнє. Кабінету Міністрів доручено протягом 6 місяців подати законопроєкт про запровадження тимчасових особливостей індивідуальної перевірки доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів. Головна новація — залучення незалежних експертів до цього процесу.
До грудня 2026 року Кабінет Міністрів України має розробити та подати на розгляд Верховної Ради окремий законопроєкт, який визначить тимчасові особливості процедури перевірки. Незалежних експертів залучатимуть виключно до перевірки декларацій суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів, а не до загального моніторингу всього суддівського корпусу.
Хоча остаточні процедури будуть визначені в новому законі від Кабміну, Згідно з пропозиціями, які обговорювалися під час підготовки закону, незалежними експертами можуть бути лише громадяни України, які мають високі моральні якості, бездоганну ділову репутацію, є правниками з визнаним рівнем професійної компетентності та відповідають критерію політичної нейтральності.
Основна мета їхнього залучення — сприяння ВККС у проведенні перевірок.
Розробка положень про незалежних експертів повинна відбуватися не ізольовано, а з обов'язковим урахуванням висновків Венеційської комісії («За демократію через право»), рекомендацій Консультативної ради європейських суддів та Комітету міністрів Ради Європи та міжнародних принципів незалежності суддів.
Підсумки та ризики реформи
Закон № 4905-IX комплексно змінює підходи до функціонування судової системи, поєднуючи додаткові гарантії незалежності суддів із посиленням вимог до їхньої доброчесності та відкритості. З одного боку, він забезпечує більш прогнозований механізм визначення суддівської винагороди через її прив’язку до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України. З іншого — суттєво розширює обсяг інформації, яку судді повинні розкривати у деклараціях доброчесності та родинних зв’язків, зокрема щодо близьких осіб і підтвердження основоположних конституційних цінностей.
Водночас закон посилює і механізми громадського контролю, адже декларації доброчесності є відкритими та оприлюднюються на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а процедура подання та розгляду повідомлень про можливу недостовірність відомостей стала більш чітко врегульованою.
ВККС отримує колосальний обсяг роботи з перевірки тисяч декларацій, що за умови обмеженого штату може сповільнити інші процеси, наприклад, добір необхідних кадрів.
Запровадження інституту незалежних експертів для перевірки доброчесності суддів вищих інстанцій є одним із найбільш дискусійних моментів судової реформи. Згідно із Прикінцевими положеннями закону, процедура за участю незалежних експертів визначається як тимчасова. Це створює ризик вибіркового правосуддя та відсутності стабільності: судді, що проходять перевірку зараз, можуть опинитися в інших умовах, ніж ті, хто проходитиме її після завершення «тимчасового» періоду. Проте головний ризик, який обговорювався в юридичній спільноті, стосується делегування державних функцій, зокрема кадрового контролю в системі правосуддя, особам, які діють як представники міжнародних організацій. Моделі, де незалежні експерти мають вирішальний голос, можуть бути розцінені як втручання в конституційні повноваження суб’єктів призначення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
