Павло Вовк: Рішення Великої Палати ВС стало наслідком системного тиску на суддів, попереду — ЄСПЛ
Як уже розповіла «Судово-юридична газета», Велика Палата Верховного Суду розглядала скаргу колишнього голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка на рішення Вищої ради правосуддя.
Голова ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Павло Вовк оскаржував рішення про звільнення, вказуючи на системні та грубі порушення Конституції та Конвенції з прав людини.
На тлі цього, як зазначала редакція, за стінами суду розгорнулася зрежисована кампанія тиску на суддів ВП ВС, мета якої — змусити суд прийняти рішення не на основі закону, а за вказівкою «громадськості».
Публічні спекуляції на темі «розподілу голосів» у Великій Палаті та спроби налаштувати суспільство проти суддів є прямим втручанням у розгляд конкретної справи, а за словами самого Павла Вовка, інформаційний тиск має єдину мету — неправомірно вплинути на судовий процес у Великій Палаті ВС.
У коментарі «Судово-юридичній газеті» Павло Вовк вперше прокоментував, як оцінює розгляд справи ВП ВС.
Павло Вовк: Розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду (ВП ВС) слід оцінювати крізь призму системного тиску та тривалої інформаційно-маніпулятивної кампанії, ініційованої колом псевдогромадських організацій (зокрема, «Де-юре», ЦПК та ін.), які відверто декларували вплив на цей судовий процес та хизувалися цим в соціальних мережах. На жаль, ВП ВС піддалася цьому тиску, що є прямим свідченням її інституційної неспроможності та ставить під обґрунтований сумнів доцільність існування цього органу взагалі.
Вказані обставини набувають критичної ваги з огляду на те, що колишній голова ВС та секретар палати уклав угоду зі слідством та надав покази проти низки колег, частина з яких отримала підозри, а інші, причетні до розгляду справи Жеваго, досі перебувають у складі ВП ВС, що створює пряму залежність цих суддів від органу досудового розслідування (НАБУ) та нівелює будь-які гарантії неупередженості.
Попри брутальний зовнішній вплив та тиск, очевидний з точки зору стороннього спостерігача, судді ВП ВС не скористалися передбаченим законом обов’язком звернутися до ОГП та ВРП із відповідними заявами. Це є не лише підтвердженням ухвалення рішення під тиском, але й самостійною підставою для кваліфікації їхніх дій як дисциплінарного проступку, що свідчить про системне порушення процесуальних обов'язків.
Водночас як вказував перед засідання ВП ВС Павло Вовк, останні місяці він та його колеги стали об’єктом чергової системної медіаатаки, яка, на його переконання, має одну ціль – створити необ’єктивний фон, ілюзію підтримки суспільством діяльності й вимог «громадськості» та вплинути на судовий процес у ВП ВС.
Що ви можете розказати з приводу аргументів у справі?
Павло Вовк: Аргументація позиції є юридично виваженою та повністю обґрунтованою. Неспроможність ВП ВС надати належну правову оцінку доводам свідчить про деградацію професійних стандартів, зумовлену страхом перед «перевірками доброчесності», що не має жодного відношення до верховенства права. Фактично, ми спостерігаємо підміну правосуддя політичною кон'юнктурою.
Факт залишається беззаперечним: відомості, отримані в межах НСРД, мають використовуватися виключно для цілей кримінального провадження. Їхнє розголошення допускається лише стосовно осіб, безпосередньо залучених до нього, а не на розсуд чергового непрофесійного детектива.
Очевидно, що навіть представники науково - консультативної ради ВС поділяють цю позицію. Як ми з вами могли ознайомитися з новинної стрічки ВС. Однак, аргументи вчених ігноруються на користь фейсбучних «експертиз» псевдоактивістів, які апелюють до посольств. Така практика є абсурдною: якщо вирішальну роль відіграють не наукові висновки, а публічні маніпулятивні пости псевдо громадських організацій, діяльність Науково - консультативної ради ВС втрачає сенс, і її слушно ліквідувати, замінивши на «раду активістів» для директивних вказівок суддям.
Водночас, ми є свідками відверто маніпулятивної практики ВРП, яка зупиняє дисциплінарні провадження в очікуванні рішень судів, зокрема й ВАКС, коли це вбачається їй доцільним, та вдається до абстрактних мантр про «автономність», коли їй це так само вигідно. Ця вибірковість є грубим порушенням принципу правової визначеності.
Окремим виявом цинізму є те, що за аналогічних обставин (фігурування в НСРД) ВРП застосовує найсуворіші стягнення до суддів, але підтримує кандидатуру Максима Пампури на посаду керівника ДСА, незважаючи на ті ж самі ризики. Це пряме свідчення подвійних стандартів.
Цілком обґрунтованою є й аргументація позивача щодо обрахунку строків застосування дисциплінарних стягнень, які спливли, а також щодо застосування та цитування ВРП нерелевантної практики ЄСПЛ, та залишення поза увагою релевантної практики Європейського суду та Суду справедливості ЄС.
В цілому ж відчувається, діяльність ВП ВС загалом — це колективна безвідповідальність, мотивована страхом, та відмова від належного аналізу логічних доводів, що робить її неспроможною до правосуддя. В експертному середовищі обґрунтовано та небезпідставно ставиться під сумнів конституційність цієї інституції. А тому суддям варто звертатися з відповідними конституційними скаргами із цього приводу.
Опоненти такого підходу вважають, що вибіркове використання матеріалів НСРД, які не прийшли судової оцінки, у дисциплінарних справах видається «швидким механізмом реагування» на суддівські порушення. Що ви можете зазначити з цього приводу?
Павло Вовк: Чинним законодавством передбачено єдиний законний алгоритм дій у подібних випадках — відсторонення судді від посади виключно на підставі вмотивованого клопотання прокурора. Надалі - у разі ухвалення обвинувального вироку повноваження судді припиняються автоматично на підставі цього факту. У разі виправдання дисциплінарне провадження може бути здійснено навіть за фактами, визнаними судом недостатніми для кримінального обвинувачення, — і це повністю узгоджується з практикою ЄСПЛ та принципом презумпції невинуватості.
Усе інше, що пропонується так званими «опонентами», — це вибіркове застосування права та грубі подвійні стандарти, про системний характер яких я вже детально виклав вище. Будь-яке відхилення від цього порядку є свідомим порушенням процесуального закону та нівелюванням гарантій незалежності суддів.
Водночас, ВП ВС не лише уникла надання об’єктивної оцінки системним порушенням з боку дисциплінарної палати та ВРП, а й фактично легітимізувала їх, продемонструвавши заміну принципу верховенства права ситуативними та кон’юнктурними підходами.
З прийнятого рішення вбачається заперечення очевидних порушень Конституції України; цитування нечинних норм закону; пусте цитування норм закону з логічними помилками та без кореляції з висновками; відсутність мотивів відхилення частини моїх аргументів позову; грубе ігнорування окремих фактів; посилання на ЄСПЛ (Європейський суд з прав людини), який не має відношення до цих правовідносин; ігнорування тих рішень, які нами вказані; ігнорування наших посилань на рішення КСУ. Усе це в сукупності свідчить про те, що це не суд і не правосуддя.
2/3 рішення це цитування тексту рішення дисциплінарної палати та ВРП, у тому числі окремих вибіркових скомпільованих матеріалів НСРД щодо яких є докази фальшування.
Очевидно, відсутність аргументації щодо спростування моїх доводів, ВП ВС вирішила замінити інформацією із сфальшованих та не оцінених матеріалів НСРД з єдиної метою - створення негативного образу щодо скаржника задля виправдання своєї нездатності оцінювати обставини й факти безсторонньо, об’єктивно та на підставі закону.
Які ваші подальші юридичні дії?
Павло Вовк: Перспективним механізмом з огляду на значну кількість порушень та обставини розгляду справи є відповідне звернення до ЄСПЛ. Усвідомлюючи тривалість процедури (ми знаємо що рішення в європейському судді можна чекати роками) - актуальним для держави в цілому є механізм регресу: суми компенсацій, присуджені ЄСПЛ, мають стягуватися в порядку регресу з конкретних посадових осіб, чиїми діями/бездіяльністю спричинено порушення, а не за рахунок платників податків.
Крім цього, з огляду на те, що наразі я не обмежений рамками суддівської етики, буду активніше інформувати публічно про порушення з боку ВККС/ВРП та інших органів, — інформацію про що свідомо замовчують та приховують псевдоактивістські осередки.
Водночас суспільство має легітимний запит на критичний аналіз псевдореформаторської діяльності цих структур, і цей запит потребує консолідації всіх поміркованих громадян, зацікавлених у реальному, а не декларативному правосудді, яке ми маємо за результатами грантових «реформ».
Наш шлях далі — це подача конституційної скарги та скарги до ЄСПЛ. Водночас, можна констатувати, що судова реформа Порошенка майже знищила правосуддя в країні, що він власне відчуває наразі й на собі.
Як ви оцінюєте поточну діяльність ВРП?
Павло Вовк: В першу чергу, варто зазначити, що попри те, що ВП ВС часто - густо боїться ухвалювати законні рішення у позовах проти ВРП, щоб не навести на себе гнів активістів та НАБУ, такі рішення все рівно є.
Що також свідчить на користь того, що Вища рада правосуддя чи її посадові особи ухвалюють незаконні рішення.
В цілому, ми бачимо й хамську поведінку керівництва ВРП щодо суддів чи скаржників, зацікавленість окремих членів не проявляти активну позицію під час розгляду дисциплінарних справ, бо їх в першу чергу цікавлять їх особисті карʼєрні питання, я зараз говорю про участь членів ВРП та їх родичів у конкурсах на зайняття посади в апеляційних судах. Загальновідомо, що ця процедура передбачає оцінку так званого ГРД, яку контролює пан Жернаков, до якого має стосунок й пан Маселко.
Окремо варто згадати й питання легітимності окремих членів ВРП, адже загальновідомо, що, наприклад, пан Д.Лукʼянов не може вважатися обраним членом ВРП від зʼїзду науковців адже він не набрав половину голосів делегатів від числа обраних представників юридичних ВНЗ. Натомість, попри це він був зарахований в штат ВРП, й замість добросовісного виконання обовʼязків, займався питаннями просування по карʼєрі родичів взамін на потрібні голосування для Маселко.
Одночасно, той саме пан Маселко робить вигляд що він не має конфлікту інтересів щодо суддів ОАСК, попри те, що він на засіданні профільного комітету сам стверджував зворотнє, вдаючи із себе «самовідведену» та не зацікавлену в цих питаннях особу. Насправді це брехня, безумовно він мав вплив на розгляд моєї дисциплінарної справи у ВРП.
До речі, я спілкувався раніше з робочих питань із екс- очільником ВС Всеволодом Князєвим й він так само підтверджував, що Маселко звертався й до нього у ті часи на рахунок розгляду мого питання. Власне від колишнього керівника Верховного Суду мені відомі й інші деталі кадрових змов під час формування ВРП, хто кого просував й за кого просив, то я з впевненістю можу зазначити, що ці люди не є незалежними та обʼєктивними в своїх рішеннях та діях.
Водночас, нещодавнє рішення ВП ВС щодо незаконних дій голови ВРП Г.Усика стосовно одноособового розгляду скарг дисциплінарних скарг на дії членів ВРП за нашим позовом - підтверджує системну проблему систематичних порушень з боку ВРП та його керівництва.
Наша історія вже демонструвала прецеденти люстрації для цілих категорій посадовців. Обґрунтовано прогнозую, що чинних представників ВРП та ВП ВС спіткає аналогічна доля.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
