Понад 70% учасників судових процесів вважають рішення судів законними — Станіслав Кравченко
Справжнім показником успішності судової системи є не лише якість судових рішень, а й рівень суспільної довіри. На цьому під час першої сесії наголосили учасники країн під час щорічної Конференції голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи, яку цьогоріч організували Верховний суд Республіки Північна Македонія та Інститут «Правова ініціатива у Центральній та Східній Європі» (Інститут CEELI) в м. Скоп’є (Республіка Північна Македонія).
Зокрема, учасники з країн Центральної та Східної Європи розповіли про власний досвід проведення днів відкритих дверей, освітніх програм для школярів і студентів, співпраці із журналістами та активного використання соціальних мереж для популяризації діяльності судової влади.
Долучившись до обговорення, Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко повідомив, що за результатами опитування в Україні понад 70 % громадян, які безпосередньо брали участь у судових процесах, вважають рішення українських судів законними та обґрунтованими. Водночас загальний рівень довіри до судової системи залишається істотно нижчим. Тож Станіслав Кравченко наголосив про необхідність правильного аналізу статистичних даних та розмежування результатів опитувань різних категорій респондентів.
Особливу увагу Голова Верховного Суду приділив питанням комунікації із суспільством та медіа. За його словами, між реальною діяльністю судів та її суспільним сприйняттям є значний розрив, який можна подолати лише шляхом системної та професійної комунікації.
Основною темою обговорення другої сесії конференції стали сучасні виклики для суддівської незалежності, у тому числі інституційної, роль органів суддівського врядування та питання фінансової автономії судової влади. Зокрема, Голова ВС Станіслав Кравченко позитивно відзначив конституційні зміни 2016 року та збільшення ролі Вищої ради правосуддя в процесі призначення суддів. Водночас нинішні процедури добору суддів в Україні є занадто складними й тривалими. У фокусі було також питання щодо запобігання використанню дисциплінарних скарг як інструменту тиску на суддів.
Третя сесія стосувалася використання практики європейських судів (Суду справедливості ЄС і ЄСПЛ) на національному рівні з огляду на принципи субсидіарності та комплементарності у взаємодії між загальноєвропейськими й національними судами. Серед викликів представники судових систем країн Центральної і Східної Європи виокремили проблеми перекладу рішень міжнародних судів та необхідність забезпечення належного доступу суддів до актуальної практики міжнародних судових установ.
Український досвід імплементації практики Європейського суду з прав людини й роль Великої Палати Верховного Суду в перегляді судових рішень після встановлення ЄСПЛ порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод представив Станіслав Кравченко. Він також згадав про спільний проєкт України, Румунії та Туреччини щодо перекладу рішень Суду національними мовами: завдяки зусиллям ЄСПЛ і Верховного Суду тепер працює українськомовна версія Платформи обміну знаннями ЄСПЛ, що посприяло доступності знань про практику Суду в Україні.
Про поточне та перспективне використання ШІ в судовому провадженні й адмініструванні судів говорили під час четвертої сесії конференції. Учасники ділилися думками щодо того, що ШІ здатний суттєво підвищити ефективність судочинства шляхом автоматизації окремих процесів, аналізу великих масивів інформації та пошуку релевантної судової практики. До того ж результати пілотних проєктів із впровадження елементів ШІ в судах засвідчили підвищення швидкості опрацювання інформації та уніфікацію судової практики.
Водночас при використанні ШІ-інструментів потрібно гарантувати дотримання етичних стандартів, захисту персональних даних та збереження вирішальної ролі людини під час ухвалення судових рішень. Актуальними лишаються і загрози кібербезпеці, ризики створення дипфейків, використання штучно згенерованих доказів та необхідність вироблення нових процесуальних підходів до оцінки таких матеріалів.
Під час завершальної, п’ятої, сесії «Публічні висловлювання суддів з питань суспільного інтересу» ішлося про те, як суди повинні реагувати на виклики, коли під сумнів ставиться їхня легітимність, незалежність або авторитет. Особливу увагу було приділено питанням кризової комунікації, роботі із журналістами та необхідності підготовки судів до інформаційних викликів. Як зауважив у межах дискусії Станіслав Кравченко, судова влада повинна активно використовувати механізми своєчасної комунікації, готувати повні тексти рішень без затримок та оперативно оприлюднювати пресрелізи з поясненням мотивів судових рішень.
За результатами конференції учасники погодилися, що зміцнення незалежності суддів, підвищення довіри суспільства до правосуддя, ефективна комунікація судової влади з громадськістю, належне використання сучасних технологій та послідовне впровадження європейських правових стандартів залишаються пріоритетами розвитку судових систем держав Центральної та Східної Європи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
