Суд відмовив чоловіку у задоволенні позову про звільнення від сплати заборгованості за аліментами: деталі

Рівненський апеляційний суд відмовив позивачеві у задоволенні позову про звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Про це повідомляє пресслужба суду.

Суд апеляційної інстанції переглянув апеляційну скаргу позивача, подану на рішення місцевого суду, яким йому відмовлено у задоволенні позову про звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Просив скасувати оскаржуване рішення, як незаконне та необґрунтоване, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Підставою для такого рішення, на думку апелянта, є значне погіршення здоров’я, перебування на стаціонарних лікуваннях та призначення йому ІІІ групи інвалідності.

Апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу позивача, оскільки погодився з рішенням місцевого суду, який належним чином оцінив надані докази та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суду відомо, що сторони у справі у 2021 році розірвали шлюб. Суд стягнув з позивача на користь колишньої дружини аліменти на утримання їх неповнолітнього сина в розмірі ¼ частки всіх видів його заробітку й до досягнення повноліття.

Через значну заборгованість, що виникла за півтора року, позичав звернувся до суду.

Епікризи, долучені до матеріалів справи, підтверджують, що 53-річний позивач у 2022 році перебував не стаціонарному лікуванні.  

Відповідно до довідки та акта огляду медико-соціальної експертної комісії позивач у справі є інвалідом ІІІ групи, однак у висновку зазначається, що він може працювати за обраним фахом.

Частина  2 ст. 197 Сімейного кодексу України (далі — СК України) вказує, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Така норма відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у Постановах від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17 (№ 61-2278св18), від 18 січня 2018 року у справі № 706/136/16-ц, від 25 червня 2018 року у справі № 753/23672/16-ц.

Суд попередньої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів встановив, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності будь-яких передбачених ч. 2 ст. 197 СК України обставин, що мають істотне значення та могли б слугувати підставою для звільнення від сплати заборгованості з аліментів, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Посилання позивача на факти періодичного перебування на лікуванні, наявність встановленої в 2023 році інвалідності не є тими обставинами, що підтверджують суттєву зміну матеріального становища, що давало б підстави для задоволення його позовних вимог.

Позивач не був позбавлений можливості сплачувати аліменти в розмірі, встановленому судом, або  звернутися до суду для вирішення спору щодо зменшення їх розміру.

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з’ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а тому оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.