Верховний Суд захистив право сім’ї загиблого військового на виплати попри різне написання прізвищ у документах
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підтвердив, що розбіжності у написанні прізвищ у документах не перешкоджають встановленню факту родинних відносин у судовому порядку, якщо це необхідно для реалізації прав членів сім’ї загиблого військовослужбовця. Суд залишив без задоволення касаційну скаргу Міністерства оборони та погодився з висновками попередніх інстанцій про наявність підстав для встановлення спорідненості між загиблим військовим та його батьками.
Обставини справи
Після загибелі чоловіка-військовослужбовця під час виконання бойового завдання його дружина звернулася до Міністерства оборони для оформлення одноразової грошової допомоги.
Під час розгляду документів комісія Міноборони виявила розбіжності у написанні прізвища загиблого військового та його батьків. Через це документи були повернуті на доопрацювання із вимогою надати рішення суду або інші документи, які підтверджують родинні відносини між загиблим військовослужбовцем та його батьками.
Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Під час розгляду справи було встановлено, що батьки, зазначені у свідоцтві про народження військовослужбовця, дійсно є його матір’ю та батьком.
Крім того, Українське бюро лінгвістичних експертиз у своєму висновку зазначило, що різні варіанти написання прізвищ є ідентичними, а розбіжності виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм, особливостей міжмовного перетворення прізвищ та ситуації контактного білінгвізму.
Суд першої інстанції задовольнив заяву, а апеляційний суд погодився з таким висновком.
Доводи Міністерства оборони
У касаційній скарзі Міністерство оборони зазначало, що законодавство передбачає можливість внесення змін до актових записів цивільного стану для підтвердження родинних відносин.
На думку відомства, заявниця спочатку мала скористатися процедурою виправлення відповідних записів через орган державної реєстрації актів цивільного стану. Лише у разі відмови у внесенні таких змін вона могла звертатися до суду.
Саме з цих підстав Міністерство просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
Касаційний цивільний суд залишив касаційну скаргу без задоволення.
Верховний Суд нагадав, що справи про встановлення факту родинних відносин прямо передбачені статтею 315 ЦПК України та можуть розглядатися в порядку окремого провадження.
Суд зазначив, що встановлення фактів, які мають юридичне значення, допускається тоді, коли від такого факту залежить реалізація прав особи, відсутній спір про право, а чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження відповідної обставини.
КЦС ВС врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23. Велика Палата зазначила, що одноразова грошова допомога у зв’язку із загибеллю військовослужбовця виплачується особам, які мають право на її отримання, а спір у таких правовідносинах може виникнути між претендентами на виплату, а не між заявником і Міністерством оборони.
Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій про те, що наявні у справі докази підтверджують спорідненість між загиблим військовослужбовцем та його батьками. Встановлення цього факту має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги після загибелі чоловіка.
Окремо КЦС ВС звернув увагу, що сама комісія Міністерства оборони, повертаючи документи на доопрацювання, вказала на необхідність надання рішення суду або інших документів, які підтверджують факт родинних відносин. Тому доводи про неналежний спосіб захисту права були визнані необґрунтованими.
Суд також підкреслив, що касаційна інстанція є судом права, а не судом факту, тому не переоцінює докази, належним чином досліджені судами попередніх інстанцій.
Верховний Суд у справі №361/12008/24 дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів. У зв’язку з цим КЦС ВС залишив касаційну скаргу Міністерства оборони без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області та постанову Київського апеляційного суду — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
