Чи має ТЦК право звернутися до поліції, якщо військовозобов'язаний не з'явився за повісткою

19:55, 27 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Ключовим у справі стало питання, чи може ТЦК звернутися до поліції до складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Чи має ТЦК право звернутися до поліції, якщо військовозобов'язаний не з'явився за повісткою
Ілюстративне фото, скриншот з відео
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що підтверджений факт неявки військовозобов'язаного за повісткою дає ТЦК підстави звернутися до Нацполіції із зверненням про доставлення особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому відсутність на момент такого звернення складеного протоколу або постанови у справі про адміністративне правопорушення сама по собі не свідчить про протиправність дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Колегія суддів скасувала рішення суду першої інстанції, який підтримав позивача, та відмовила у задоволенні позову. Апеляційний суд наголосив, що законодавство прямо передбачає можливість звернення ТЦК до поліції саме для доставлення особи з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, якщо скласти його на місці неможливо.

Обставини справи

Військовозобов'язаний звернувся до суду після того, як дізнався з відповіді на адвокатський запит, що ТЦК направив до Національної поліції електронне звернення про його доставлення для складення протоколу за статтями 210, 210-1 КУпАП.

За інформацією ТЦК, чоловіка було викликано повісткою для уточнення військово-облікових даних, однак у визначений день він не прибув. У зв'язку з цим територіальний центр направив до поліції звернення про доставлення особи, яка, на думку ТЦК, порушила правила військового обліку. На той момент протокол про адміністративне правопорушення ще не був складений, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася.

Позивач вважав, що такі дії є незаконними. Він стверджував, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався, про дату, час та місце розгляду справи його не повідомляли, а військово-облікові дані він уточнив своєчасно, що, за його словами, підтверджується даними військово-облікового документа у застосунку «Резерв+». Саме тому, на його думку, підстав для направлення звернення до поліції не існувало.

Що вирішив суд першої інстанції

Дніпропетровський окружний адміністративний суд погодився з доводами позивача.

Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо направлення звернення до поліції та зобов'язав територіальний центр повідомити Головне управління Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання і доставлення позивача.

Чому апеляційний суд скасував це рішення

Третій апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку.

Колегія суддів звернула увагу, що пункт 79 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1487, прямо надає ТЦК право звертатися до Національної поліції для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, якщо скласти протокол на місці неможливо. Саме з цією метою і здійснюється доставлення особи до ТЦК.

Суд також зазначив, що ТЦК не наділені повноваженнями здійснювати адміністративне затримання. Такі повноваження законом надані виключно Національній поліції, яка діє за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Чому відсутність протоколу не стала вирішальною

Одним із ключових аргументів позивача було те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього ще не був складений.

Апеляційний суд зазначив, що саме звернення до поліції здійснюється для доставлення особи до ТЦК з метою складення такого протоколу. Тому відсутність протоколу на момент направлення звернення не свідчить про незаконність дій територіального центру.

Колегія суддів наголосила, що суд першої інстанції помилково пов'язав законність звернення до поліції з фактом уже складеного протоколу, хоча законодавством передбачено інший механізм: спочатку доставлення особи, а вже після цього — складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Яке значення мала неявка за повісткою

Апеляційний суд встановив, що матеріали справи підтверджують факт неявки позивача до ТЦК та СП у день і час, визначені повісткою.

Суд зазначив, що військовозобов'язаний зобов'язаний прибути до ТЦК за повісткою. Якщо особа не може цього зробити, вона повинна не пізніше трьох днів від визначеної у повістці дати повідомити територіальний центр про причини неявки та надалі прибути у строк, що не перевищує семи календарних днів. Такі вимоги передбачені частиною третьою статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Саме підтверджений матеріалами справи 160/26756/25 факт неявки за повісткою апеляційний суд визнав достатньою підставою для висновку, що ТЦК діяв у межах наданих йому законом повноважень, коли звернувся до Національної поліції для доставлення позивача з метою складення протоколу.

Висновок апеляційного суду

Колегія суддів дійшла висновку, що направлення ТЦК звернення до Національної поліції було здійснене в межах повноважень, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядком №1487, а тому не є протиправним. Відповідно, підстав для зобов'язання ТЦК повідомляти поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача не існувало.

У зв'язку з цим апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ТЦК, скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group