Як провести через РРО кошти, повернуті покупцеві за розрахований товар

Управління податкових сервісів ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що пунктом 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, приймання цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 6 розділу III Порядку встановлено, що у разі відмови клієнта від проведеної операції з торгівлі валютними цінностями, щодо якої зареєстрований розрахунковий документ, або формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Таким чином, суб'єкти господарювання, які застосовують ПРРО, можуть використовувати операцію «сторно» лише у випадках, передбачених Порядком №547.

Якщо сформовано розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію (у тому числі у разі відмови покупця від проведення розрахункової операції), така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно», однак до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО, із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. Якщо операція «сторно» не може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа ПРРО, виконується реєстрація від'ємної суми шляхом роздрукування видаткового касового чека на ПРРО відповідно до Порядку №547.

Форму та зміст видаткового чека, його обов'язкові реквізити затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зі змінами і доповненнями (далі - Наказ № 13). Наказом № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів. Положенням визначені обов'язкові реквізити таких розрахункових документів: фіскального касового чека на товари (послуги), фіскального касового чека видачі коштів (видаткового чека), розрахункової квитанції, фіскального касового чека за операціями з приймання готівки для подальшого її переказу через ПТКС, фіскального касового чека за операцією з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, фіскального касового чека за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Таким чином, обов'язкові реквізити документа з проведення операції «сторно» для ПРРО законодавством не визначені, тому розміщення реквізитів у такому документі визначається програмним забезпеченням ПРРО.

Порядком №317 не визначено обов'язок та порядок складання акта про видачу коштів. У такому випадку потрібно користуватися положеннями Порядку № 547.

Таким чином, за фактом видачі коштів та скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати складаються акти. Так, якщо сума коштів, виданих у разі повернення товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначають дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Зазначені акти передають до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. За відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений законодавством спосіб.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.