У Брюсселі розпочалася двостороння зустріч Україна-ЄС щодо зовнішньої та безпекової політики

В Брюсселі 7 березня проходить двостороння зустріч представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони». Такі зустрічі є складовою переговорного процесу вступу країни до Європейського Союзу. Про це повідомив Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністерки юстиції України Ольги Стефанішиної.

Розділ 31 є завершальним в межах скринінгу за Кластером 6 «Зовнішні відносини».

Виступаючи зі вступним словом, Головна Переговірниця, Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина зазначила, що зобов’язання  держави у межах процесу вступу до ЄС відрізняються від умов всіх попередніх країн розширення, адже Україна, Європейський Союз та його держави-члени сьогодні спільно формують зовнішню безпекову та оборонну політику на континенті.

«У своєму Звіті в межах Пакету розширення 2024 року, Європейська Комісія відзначила відданість України впровадженню структурних реформ та зближенню з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики. Ми продовжуємо інтенсивний політичний діалог з питань зовнішньої та безпекової політики з ЄС та державами-членами. Україна приймає acquis ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики. У зв’язку з воєнним станом та наслідками війни, можуть знадобитися певні перехідні періоди, які будуть належним чином повідомлені європейській стороні, обговорені та узгоджені на двосторонній основі в межах процесу вступу. Ми очікуємо на відкриття Кластеру вже у першій половині 2025 року», – зазначила Віцепремʼєр-міністерка.

Вона окремо подякувала ЄС за продовження роботи щодо посилення санкцій проти Росії за її агресію, а також зусилля щодо посилення моніторингу дотримання обмежувальних заходів та запобігання їх обходу. Урядовиця відзначила, що Україна також працює над удосконаленням національного санкційного законодавства, зокрема, з метою забезпечення ефективної імплементації санкційних політик ЄС, а також над тим, щоб належним чином закріпити у власній правовій базі можливість кримінальної відповідальності за обхід санкцій.

Україна є учасником і ратифікувала основні угоди у сфері нерозповсюдження та роззброєння, сторонами яких є всі держави-члени ЄС, відзначила Віцепремʼєрка. Крім того, наша держава розвиває діалог з Євросоюзом у сфері протидії кібер- та гібридним загрозам, у тому числі дезінформації, посилює військово-безпекову співпрацю з ЄС та державами-членами в межах Європейського фонду миру та через місії EUMAM і EUAM.

«Україна рішуче вітає нову ініціативу ЄС – ReArm Europe, спрямовану на посилення обороноздатності Союзу. Це гідна відповідь ЄС на величезну загрозу безпеці європейського континенту та зміцнення європейського оборонного суверенітету, що також сприятиме поверненню миру в Україну», – підкреслила Ольга Стефанішина, додавши, що наразі наша держава готується до Другого оборонно-промислового форуму Україна-ЄС, який відбудеться в Брюсселі 12 травня.

Під час двосторонніх зустрічей за Розділом 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони» українська делегація представить доповіді, що стосуються діяльності інституцій ЄС, процесу ухвалення рішень, а також Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) та Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС (СЗБП). Зокрема, в межах цього розділу обговорюються такі питання:

• Засади СПБО/СЗБП, правові інструменти та процедури;
• Інституційні рамки (Європейська Рада, Рада із закордонних справ, Комітет з питань політики та безпеки/Робочі групи Ради), інструменти (декларації, заяви, узгодження) та місцеве співробітництво ЄС;
• Політичний діалог з третіми країнами;
• Права людини у зовнішній політиці;
• Європейський фонд миру (European Peace Facility);
• Політика ЄС щодо обмежувальних заходів (санкцій);
• Запобігання конфліктам;
• Нерозповсюдження зброї масового знищення / Стратегія контролю над легкою та стрілецькою зброєю;
• Боротьба з тероризмом;
• Співпраця з міжнародними організаціями;
• Заходи безпеки (секретна інформація);
• Місії та операції СПБО;
• PESCO та оборонні питання;
• Гібридні загрози, іноземні інформаційні маніпуляції і втручання (FIMI);
• Антикорупційні заходи.