Шахраї полюють на компанії через фейкові листи від банків: як не втратити дані

22:54, 27 липня 2026 70
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Банки попереджають про нову хвилю кібератак: як захистити бізнес від шкідливих листів та крадіжки даних.
Шахраї полюють на компанії через фейкові листи від банків: як не втратити дані
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

В українських банках зазначають, що останніми днями шахраї розпочали нову хвилю розсилки фішингових листів. Клієнтам надходять електронні повідомлення, які маскуються під офіційні листи від банків чи держустанов. У них можуть бути шкідливі файли або підозрілі посилання.

Шахраї намагаються встановити на комп’ютери вірусні програми, щоб отримати доступ до документів або рахунків.

Банки нагадують бізнес-клієнтам про основні правила кібербезпеки та закликають уважно перевіряти підозрілі повідомлення.

Як зазначають фахівці, навіть за умови захисту персональних даних банком користувачі самостійно мають подбати про безпеку своїх акаунтів, електронних підписів та пристроїв.

Як розпізнати небезпечні листи

Насамперед рекомендують перевіряти адресу відправника. Шахраї часто створюють електронні адреси, які схожі на офіційні домени державних органів чи банків, але відрізняються однією літерою або розширенням.

Також не варто відкривати вкладення чи переходити за посиланнями у листах від невідомих користувачів. Такі повідомлення можуть нібито надходити від імені банків, СБУ, податкової служби або інших установ.

Серед небезпечних файлів можуть бути документи із подвійними розширеннями або замасковані архіви, зокрема:

  • «Dogovir.doc.exe»;
  • «Pozov.pdf.scr»;
  • «Документи.zip»;
  • «Завантажити платіжне доручення»;

Після відкриття таких файлів на комп’ютер може потрапити шкідливе програмне забезпечення, яке дозволяє зловмисникам копіювати або викрадати дані.

Основні правила захисту для бізнесу

Для безпеки електронних пристроїв рекомендують:

  • встановити антивірусне програмне забезпечення та регулярно оновлювати його;
  • не зберігати електронні підписи та паролі на комп’ютерах, у браузерах чи інших програмах;
  • використовувати кваліфікований електронний підпис (КЕП), зокрема SmartID, який зберігається у захищеному хмарному середовищі;
  • увімкнути двоетапну перевірку під час входу до електронної пошти та банківських застосунків;
  • обмежити можливість віддаленої заміни SIM-картки та зареєструвати номер у мобільного оператора;
  • використовувати складні та унікальні паролі для різних сервісів.

Що робити, якщо комп’ютер заражений

Якщо користувач помітив підозрілу активність або дії, яких він не виконував, рекомендують:

  • провести перевірку системи антивірусом та переконатися у відсутності програм віддаленого доступу;
  • відключити комп’ютер від мережі та звернутися до технічного спеціаліста;
  • повідомити банк та заблокувати рахунки;
  • змінити паролі до банківських сервісів і поштових акаунтів із незараженого пристрою;
  • відкликати сертифікати електронного ключа через сайт АЦСК.

Ознаки можливого зараження комп’ютера:

  • уповільнення роботи пристрою;
  • мерехтіння екрана;
  • самовільне переміщення курсора;
  • самостійне увімкнення вебкамери;
  • небажані повідомлення з облікових записів вашим знайомим;
  • велика кількість спливної реклами;
  • поява нових інструментів у браузері;
  • невідомі значки;
  • немає реакції на команди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group