Хроніки ВРП: Третя дисциплінарна палата закрила справу судді Генадія Салая та розглянула марафон відводів у справі судді Шевчук

08:13, 18 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Дисциплінарна палата ВРП закрила дисциплінарне провадження у справі судді Геннадія Салая, який під час санкціонування НСРД допустив низку процесуальних порушень.
Хроніки ВРП: Третя дисциплінарна палата закрила справу судді Генадія Салая та розглянула марафон відводів у справі судді Шевчук
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 17 червня 2026 року розглянула дисциплінарну справу стосовно судді Чернігівського апеляційного суду Салая Геннадія Анатолійовича та ухвалила рішення про припинення провадження.

Скаржник наголошував на грубих порушеннях закону з боку судді при санкціонуванні стеження та прослуховування. Суддю звинувачували в тому, що у 2018 році він як слідчий суддя розглянув і задовольнив клопотання про проведення НСРД щодо суддів Подільського районного суду міста Києва, попри порушення правил територіальної підсудності.

Доповідачка Ольга Попікова зазначила, що відповідно до вимог тогочасної редакції ст. 247 КПК України, у разі розслідування щодо суддів, клопотання мали подаватися до найбільш територіально наближеного апеляційного суду. Для Києва таким судом є Апеляційний суд Київської області. Проте правоохоронці звернулися до Чернігівського апеляційного суду через нібито конфлікт інтересів  Доповідачка вважала, що розгляд клопотання у Чернігові відбувся з порушенням правил територіальної підсудності через недбалість, та запропонувала притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Проте сам суддя Геннадій Салай наголошував, що на той момент існувала стійка судова практика, яка визначала вибір апеляційного суду для санкціонування НСРД як дискреційні повноваження прокурора.

Раніше дисциплінарні органи ВРП вже тричі відмовляли у відкритті справ за аналогічними скаргами адвокатів щодо цих же процесуальних рішень, підтверджуючи нібито відсутність порушень.

Під час засідання член палати Дмитро Круподеря запропонував відмовити у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна палата одноголосно підтримала цю пропозицію та припинила провадження (4 голоси «за»). Також скаржнику відмовили у передачі справи на розгляд Вищої ради правосуддя у повному складі для перегляду цього рішення.

Останнім часом ВРП формує каральну практику, послідовно на своїх засіданнях підтверджуючи можливість звільнення судді за відсутності кримінального вироку. На фоні нещодавніх рішень щодо звільнення суддів, зокрема судді Василя Артимовича та судді Павла Вовка лише на підставі матеріалів негласних слідчих дій, ситуація навколо справи судді Генадія Салая виглядає як прецедент.

Досьє та суть порушень

Геннадій Салай обіймає посаду судді Чернігівського апеляційного суду. Його декларація за останні роки демонструє стабільний високий дохід (понад 2,9 млн грн зарплати за рік), наявність кількох квартир та оновлення автопарку новими автомобілями.

Проте основні претензії до нього стосуються саме процесуальної діяльності, а саме порушення територіальної підслідності: Геннадій Салай надавав дозволи на НСРД за клопотаннями органів досудового розслідування м. Києва, що виходило за межі юрисдикції Чернігівського апеляційного суду.

Попри обґрунтованість скарг, Третя дисциплінарна палата ВРП вже відмовляла у притягненні Геннадія Салая до відповідальності. Причини такого рішення та подальшого захисту судді в стінах ВРП мають кілька аспектів.

Громадські активісти публічно підтримали Геннадія Салая, оскільки його рішення, на їх думку «дуже допомогло» у боротьбі з Павлом Вовком. Саме завдяки дозволам судді НАБУ отримало матеріали, відомі як «плівки ОАСК», що призвели до викриття змови в стінах суду та його подальшої ліквідації.

ВРП використала кейси «Денисюк проти України» та «Віхор проти України» для глибокого аналізу та виправдання Геннадія Салая, хоча у випадках з іншими суддями навіть НСРД без вироку суду ставали безумовною підставою для звільнення.

Більш детально про подвійні стандарти та конфлікт інтересів у ВРП читайте в попередньому матеріалі «Судово-юридичної газети»

Справа Валентини Шевчук

Другим питанням розглядався кейс судді Заліщівського райсуду Тернопільської області Валентини Шевчук. Скарги подали голова суду та обласна прокуратура.

Судді інкримінували незаконну відмову в доступі до правосуддя, безпідставне затягування розгляду справ, порушення правил самовідводу та зневажливе ставлення до колег.

Під час розгляду справи щодо судді Валентини Шевчук її захист заявив серію відводів членам палати ВРП, звинувативши їх в упередженості та обвинувальному ухилі. Зокрема, головуючому Олександру Сасевичу висунули відвід за порушення права на захист через зміну процесуального порядку та обмеження часу виступів. Олегу Кандзюбі — передчасні висновки про вину судді та поверхневі висловлювання щодо автоматизованої системи документообігу (захист детально доводив, що помилки в системі не могли бути внесені сторонньою особою і вимагали повторного авторозподілу справи). А Дмитру Лук'янову — аналогічну солідарність з позицією колег.

Дисциплінарний інспектор та прокуратура назвали ці заяви необґрунтованою незгодою з колегіальними процесуальними діями палати, після чого Третя дисциплінарна палата ВРП одностайно відхилила всі три відводи.

Захист судді намагався оскаржити допустимість аудіозаписів (анонімних розмов та зборів суддів), проте дисциплінарна палата вирішила надати їм оцінку при винесенні остаточного рішення. Також було відхилено клопотання про виклик свідків-скаржників.

Інспектор пропонував звільнення з посади. Проте палата обрала «компромісний» варіант: відсторонення на три місяці від правосуддя з позбавленням доплат, обов’язковим навчанням у Національній школі суддів та подальшим кваліфікаційним оцінюванням.

Засідання 17 червня продемонструвало глибокий розкол у сприйнятті діяльності ВРП. З одного боку, палата виявила гнучкість у справі Салая, визнавши «дискрецію прокурора» вищою за формальну територіальну підсудність. Це рішення створює прецедент, який, на думку критиків, може призвести до легалізації процесуального свавілля.

З іншого боку, справа судді Шевчук продемонструвало контроль над етикою та дисципліною в районних судах. Різне ставлення до оскарження лише підсилює підозри у вибірковості підходів дисциплінарного органу. Найближчим часом можна очікувати нових судових позовів та звернень до правоохоронних органів щодо дій членів ВРП.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group