Студент має право на відстрочку навіть якщо навчається за кордоном: апеляційний суд визнав обмеження Кабміну проблемними
Шостий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу у справі № 320/42222/24 щодо оскарження постанови Кабінету Міністрів № 560 про порядок оформлення відстрочки від мобілізації. Хоча суд залишив чинними вимоги щодо довідки з ЄДЕБО та відмовив у скасуванні постанови, він зробив важливий процесуальний висновок: особа не зобов’язана спочатку звертатися до територіального центру комплектування та отримувати відмову, щоб оскаржити нормативно-правовий акт.
Суть спору
Студент магістерської програми польського університету оскаржив положення постанови Кабміну №560, якими для оформлення відстрочки передбачено подання довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). На його думку, така вимога фактично позбавляє студентів іноземних закладів вищої освіти можливості реалізувати право на відстрочку, адже іноземні університети не мають доступу до ЄДЕБО.
«Доводи позивача та підстави позову, а також досліджені судом обставини справи, фактично стосуються проблеми неврегульованості статусу студентів іноземних ВНЗ, яким відповідач не передбачив механізм верифікації для іноземних ВНЗ, що не є дискримінацією за своїм визначенням та суттю, а, на переконання колегії суддів, має місце правова прогалина. Проте, з іншого боку, вирішенням цієї прогалини, має бути внесення змін до Постанови, що є компетенцію Кабінету Міністрів України, а не скасування чинного та дієвого інструменту для українських студентів. Повністю скасовуючи оскаржувану норму, яка врегульовує правовідносини для студентів ВНЗ в Україні, суд виходить за межі своїх повноважень, адже замість захисту прав позивача, фактично порушуються права та законні очікування інших осіб, які користуються цим механізмом», – зазначив суд.
Рух справи
Київський окружний адміністративний суд зазначив, що позивач: не довів, що є військовозобов’язаним, не звертався до ТЦК із заявою про оформлення відстрочки, не отримував відмови. На думку суду першої інстанції, без цього його права ще не були порушені.
Апеляційний суд не погодився саме з цими висновками. Колегія суддів наголосила, що частина друга статті 264 КАС України дозволяє оскаржувати нормативно-правові акти не лише особам, щодо яких їх уже застосували, а й тим, щодо кого вони будуть застосовуватися. Тому особа не повинна спочатку отримувати формальну відмову ТЦК лише для того, щоб отримати право звернутися до адміністративного суду.
Суд також зазначив, що позивач не зобов’язаний окремо доводити сам факт перебування на військовому обліку, якщо він є суб’єктом правовідносин, на яких поширюється дія спірної постанови.
Позивач, ініціюючи спір, вважав, що оскаржуване положення перешкоджає йому оформити відстрочку, оскільки для цього він повинен подати Комісії довідку з ЄДЕБО, яку може сформувати виключно український заклад освіти, тоді як іноземний заклад освіти не має технічної можливості це зробити. У зв’язку із цим позивач, який навчається в іноземному ЗВО, фактично не може отримати таку довідку, а отже і оформити відстрочку. Тому колегія суддів дійшла висновку, що позивач не зобов’язаний доводити факт звернення за відстрочкою та отримання відмови.
Чому суд усе ж відмовив у позові
Попри зміну мотивувальної частини рішення, апеляційний суд погодився з кінцевим висновком про відмову в задоволенні позову. Суд зазначив, що: Кабмін діяв у межах своїх повноважень, вимога про довідку з ЄДЕБО є чинним механізмом підтвердження права на відстрочку, її скасування вплинуло б на права інших студентів, які навчаються в українських закладах освіти.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті. Водночас наявні підстави для зміни мотивувальної частини рішення, зокрема в частині обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції виключив із мотивувальної частини висновки про відсутність у матеріалах справи доказів, що підтверджують статус позивача як військовозобов’язаного або резервіста, а також про відсутність доказів звернення за відстрочкою та отримання відмови.
Колегія суддів також зазначила, що відповідно до частини другої статті 264 КАС України право на оскарження нормативно-правового акта мають не лише особи, щодо яких він уже застосований, а й ті, які є суб’єктами правовідносин, у яких цей акт підлягає застосуванню.
Попри те, що постанова Кабміну №560 залишилася чинною, рішення апеляційного суду має важливе практичне значення. Суд сформулював низку принципових правових позицій щодо застосування норм законодавства про мобілізацію та відстрочку від призову.
Зокрема, право на відстрочку відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України мають здобувачі освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають вищий рівень освіти. Це рішення є одним із перших судових актів, у якому прямо окреслено проблематику реалізації права на відстрочку для студентів іноземних закладів вищої освіти в умовах мобілізації.
Рішення може стати орієнтиром для подальшого формування судової практики, а також потенційно вплинути на законодавче та підзаконне врегулювання відповідного питання або стимулювати подання нових позовів.
Суд підкреслив, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями встановлювати додаткові умови, які фактично звужують обсяг прав, визначених законом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
