Продаж корпоративних прав за номіналом: як уникнути 23% податків
У сучасному правовому полі України операції з інвестиційними активами, зокрема корпоративними правами, вимагають від учасників ювелірної точності. Питання, розглянуте в Індивідуальній податковій консультації від 22.06.2026 р. № 3607/ІПК/99-00-24-03-03, стосується класичної, але складної моделі: резидент продає свою частку іншому резиденту за номіналом, використовуючи іноземні банківські рахунки та прив’язку ціни до іноземної валюти.
Об’єкт оподаткування та формула інвестиційного прибутку
Згідно з нормами Податкового кодексу України, до загального річного доходу резидента включається інвестиційний прибуток. Ключовим моментом є те, що оподатковується не вся сума продажу, а лише позитивна різниця між отриманим доходом та документально підтвердженими витратами на придбання активу.
Якщо частка продається за її номінальною вартістю, яка відповідає сумі внеску до статутного капіталу, то математично інвестиційний прибуток дорівнює нулю.
У такому разі об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором не виникає.
Проте ДПС наголошує, що при розрахунку прибутку обов'язково враховується курсова різниця, якщо ціна контракту прив’язана до іноземної валюти (у даному випадку — британського фунта).
Податкові ставки: 18% + 5%
У разі виникнення прибутку внаслідок коливання валютного курсу або перевищення ціни продажу над номінальною вартістю об’єкта оподаткування, такий дохід підлягає оподаткуванню за такими ставками:
- 18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
- 5% — військовий збір.
Таким чином, сукупне податкове навантаження на чистий інвестиційний дохід становить 23%.
Механізм декларування та самостійний облік
На відміну від багатьох інших видів доходів, де податок утримує податковий агент, при операціях між двома фізичними особами обов'язок обліку покладається на самого платника податків.
Облік фінансового результату ведеться самостійно, окремо від інших доходів. Навіть якщо прибутку не виникло, як у випадку продажу за номіналом, факт операції з інвестиційними активами може вимагати відображення у річній податковій декларації для підтвердження відсутності податкового зобов'язання.
Рахунки в іноземних банках
Платник планує розрахунки між рахунками в іноземних банках. Податкова служба у цій консультації чітко розмежовує сфери відповідальності. Сам факт оплати через іноземний банк не змінює порядок нарахування податків, якщо обидві сторони є резидентами України.
Проте, питання правомірності таких розрахунків регулюється Законом № 2473 «Про валюту і валютні операції». ДПС ухилилася від прямої відповіді щодо легальності такої схеми розрахунків, порадивши звернутися до Національного банку України.
Для того, щоб продаж за номіналом не перетворився на оподатковуваний дохід на всю суму, необхідно мати беззаперечні докази внесення коштів до статутного капіталу при заснуванні або придбанні ТОВ. Придбанням активу вважається саме внесення майна або грошей в обмін на права.
Навіть якщо в контракті прописано номінальна вартість, використання еквівалента в іноземній валюті зобов'язує платника перераховувати суми в гривні за курсом НБУ на дату операції. Якщо гривневий еквівалент на момент продажу виявиться вищим, ніж на момент внесення капіталу, виникне інвестиційний прибуток, з якого доведеться сплатити 23% податків.
Розрахунки між резидентами України через іноземні рахунки є зоною підвищеного ризику. Перед проведенням транзакції необхідно отримати підтвердження від НБУ або банку-резидента щодо відсутності порушень правил валютного контролю, оскільки штрафи у цій сфері можуть значно перевищувати потенційну податкову економію.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
