ВРП отримує право «полювання» на суддів: дисциплінарні справи зможуть відкривати без скарг, а розсекречені НСРД стануть підставою для звільнення суддів

Поки Україна веде переговори про вступ до Європейського Союзу та зобов'язалася реформувати систему суддівської відповідальності, у Верховній Раді зареєстровано черговий законопроєкт, який, за задумом авторів, має наблизити українське законодавство до європейських стандартів. Документ спрямований на виконання рекомендацій GRECO та усунення прогалин, які дозволяли суддям уникати дисциплінарної відповідальності шляхом виходу у відставку. Розбираємось, що дійсно пропонує зареєстрована ініціатива.

Проєкт № 15374 пропонує суттєво розширити та деталізувати статтю 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів», а відповідно розширити перелік підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Більше підстав для притягненя

Найбільш масштабні зміни стосуються пункту 3, який тепер містить вичерпний та конкретизований перелік дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя. До нього пропонується включити:

• позапроцесуальне спілкування з метою впливу на розгляд справи або створення враження такого впливу.
• керування транспортним засобом у стані сп’яніння, відмова від огляду на стан сп’яніння, а також зневажливе спілкування з працівниками поліції.
• вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
• прояв неповаги до колег-суддів, адвокатів, експертів, свідків та інших осіб у залі суду.
• добровільне визнання окупації територій України, підтримка агресії РФ, створення умов для підпорядкування окупаційному режиму або спроби отримати громадянство держави-агресора.
• істотна зміна суті судового рішення під виглядом виправлення описки.
• дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, спроби набути іноземне громадянство або зайняти посади в органах влади іноземних держав.
• вчинення процесуальних дій, які за своєю суттю є імітацією та мають недоброчесну мету.

Уточнюється підстава щодо відсутності мотивів у рішенні. Тепер дисциплінарним проступком вважатиметься незазначення мотивів висновків суду щодо істотних обставин справи, а також мотивів прийняття або відхилення істотних аргументів учасників справи. Раніше норма обмежувалася лише «аргументами сторін щодо суті спору».

Декларування та перевірка статків

Законопроєкт пропонує уточнити підстави дисциплінарної відповідальності за порушення правил декларування. Зокрема, відповідальність наставатиме у разі, якщо задекларовані відомості відрізнятимуться від достовірних більш ніж на 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Водночас однією з ключових новел є розширення повноважень Вищої ради правосуддя. Проєктом пропонується доповнити статтю 106 новою частиною, яка надає Дисциплінарним палатам ВРП право самостійно встановлювати факти порушень у деклараціях на підставі досліджених доказів, незалежно від того, чи проводило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повну перевірку декларації та яких висновків воно дійшло.

Фактично це означає, що результати або навіть відсутність повної перевірки НАЗК не перешкоджатимуть ВРП розглядати питання про дисциплінарну відповідальність судді за недостовірне декларування.

Відповідальність за втручання

Суддя зобов'язаний повідомити про випадок втручання, що містить ознаки злочину, упродовж десяти днів (раніше було п'ять) до відповідного правоохоронного органу. Якщо ж втручання вчинено іншим суддею без ознак криміналу, але з ознаками дисциплінарного проступку — повідомлення має бути надіслане до ВРП.

Повноваження на адміністративних посадах

Вводиться відповідальність за умисне або внаслідок грубої недбалості невиконання чи неналежне виконання повноважень на адміністративній посаді, наприклад, голови суду, якщо це призвело до істотного порушення прав учасників процесу або перешкоджання правосуддю.

Вища рада правосуддя отримає право ініціювати справи

Проєкт закону суттєво розширює коло суб'єктів, які можуть ініціювати дисциплінарне провадження щодо судді, що робить систему більш проактивною.

Якщо чинна норма передбачає початок провадження переважно за скаргою або за ініціативою Дисциплінарної палати/ВККС, то нова редакція статті 42 Закону про ВРП додає до цього переліку висновок дисциплінарного інспектора, звернення члена ВРП та рішення самої Вищої ради правосуддя.

Дисциплінарний інспектор, Вища рада правосуддя або член ВРП отримують право ініціювати питання про відкриття справи за власною ініціативою, якщо під час здійснення своїх повноважень виявлять обставини, що можуть свідчити про вчинення суддею проступку.

Рішення ВРП про ініціювання справи ухвалюється на засіданні більшістю від її складу та має бути вмотивованим. Після цього матеріали передаються дисциплінарному інспектору для перевірки.

Член ВРП, за ініціативою якого було відкрито справу, не бере участі в голосуванні при ухваленні остаточного рішення у цій справі.

Автономія дисциплінарного доказування: використання НСРД без прив’язки до стадії кримінального провадження

Запропоновані зміни суттєво розширюють доказову базу, яку Вища рада правосуддя може використовувати у дисциплінарних провадженнях щодо суддів.

Під час здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарні інспектори та Дисциплінарні палати ВРП отримують право використовувати матеріали кримінального провадження для встановлення обставин, що можуть бути підставою для притягнення судді до відповідальності.

Закон прямо дозволяє залучати розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій. Це значно посилює позицію ВРП, яка і сьогодні використовує НСРД, отримані під час слідчих дій як основу для притягнення до  дисциплінарної відповідальності.  

Використання цих матеріалів дозволяється незалежно від стадії та результатів кримінального провадження. Це означає, що ВРП може звільнити суддю на підставі доказів із кримінальної справи, навіть якщо вирок суду ще не винесено або провадження було закрите за іншими підставами.

Законопроєкт встановлює обмеження: матеріали кримінальних справ та НСРД можуть бути використані лише за умови, що вони не містять очевидних ознак істотного порушення прав та свобод людини.

Окремо зазначається, що дисциплінарні провадження, у яких наведені відомості про дії судді, що є предметом кримінального провадження, підлягають першочерговому (пріоритетному) розгляду.

Реформа системи оскарження рішень

Один із головних фокусів проєкту є усунення бар'єрів для оскарження рішень Дисциплінарних палат.

Найбільш суттєвою зміною є виключення вимоги щодо отримання скаржником дозволу Дисциплінарної палати на оскарження її рішення. Це надає скаржнику безумовне право на апеляцію до повного складу ВРП.

Окрім судді та скаржника, право на оскарження рішення Дисциплінарної палати до Вищої ради правосуддя тепер отримують:

• дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя — доповідач;
• член ВРП, який був ініціатором відкриття цієї справи;
• Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), якщо провадження було розпочато за її зверненням.

У розгляді скарги на рішення Дисциплінарної палати не беруть участі члени ВРП, які безпосередньо голосували за оскаржуване рішення. Раніше заборона стосувалася всіх членів відповідної Дисциплінарної палати.

Проєкт вводить поняття пріоритетних проваджень, які мають розглядатися першочергово:

1. Розпочаті за зверненням ВККС.
2. Щодо суддів, питання переведення яких розглядається за результатами конкурсу.
3. Справи, де наслідком може бути звільнення судді (за порушення присяги, несумісність тощо).
4. Справи, що викликали значний суспільний інтерес.
5. Справи щодо дій судді, які є предметом кримінального провадження.

Також уточнюється процедура підготовки справи: дисциплінарний інспектор готує висновок протягом 30 днів з дня відкриття справи та надсилає його копію судді та скаржнику. Член ВРП — доповідач після отримання висновку має 15 днів на перевірку та призначення справи до розгляду. Якщо цей строк перевищено більш ніж на 30 днів, інший член палати або інспектор може самостійно внести пропозицію про призначення справи до розгляду.

Блокування відставки: суддя не зможе піти до завершення провадження

Пропонуються і зміни до статей 55 та 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що мають унеможливити використання відставки для уникнення дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності.

По-перше, пропонується збільшити строк розгляду заяви судді про відставку з одного до шести місяців.

По-друге, Вища рада правосуддя буде зобов'язана зупинити розгляд такої заяви, якщо щодо судді:

• триває дисциплінарне провадження, за результатами якого може бути застосоване звільнення з посади;
• повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення — до набрання законної сили обвинувальним або виправдувальним вироком чи закриття кримінального провадження;
• розглядається справа про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Документ пропонує низку змін, які безпосередньо вплинуть як на суддів, так і на роботу Вищої ради правосуддя.

Крім того, судді, щодо яких застосовано сувору догану або тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя і таке стягнення ще не погашене, не зможуть брати участь у конкурсах на інші посади чи претендувати на переведення до іншого суду.

Для Вищої ради правосуддя законопроєкт деталізує роботу Служби дисциплінарних інспекторів. Зокрема, визначається порядок доопрацювання висновків дисциплінарних інспекторів, на яке відводиться десять робочих днів, а також запроваджується заборона повторно повертати матеріали на доопрацювання.

Також пропонується змінити порядок добору членів ВРП. Етична рада повинна буде рекомендувати щонайменше двох кандидатів на кожну вакантну посаду. Якщо такої кількості кандидатів немає, конкурс оголошуватиметься повторно.

Можливі ризики

Попри спрямованість законопроєкту на виконання рекомендацій GRECO та наближення законодавства до європейських стандартів, окремі положення можуть викликати дискусії.

Зокрема, деталізація дисциплінарних підстав, пов'язаних із порушенням правил суддівської етики чи проявом неповаги, хоча й робить закон більш визначеним, водночас залишає простір для різного тлумачення цих понять під час дисциплінарного провадження.

Ще одним дискусійним нововведенням є надання ВРП права самостійно встановлювати порушення у деклараціях незалежно від результатів перевірок НАЗК. Це потенційно може призвести до різних висновків двох державних органів щодо одних і тих самих обставин.

Роль Вищої ради правосуддя суттєво трансформується у бік більшої проактивності та незалежності у здійсненні дисциплінарної функції. Якщо раніше ВРП значною мірою залежала від зовнішніх скарг або висновків інших органів, то нові зміни перетворюють її на орган, здатний самостійно виявляти та карати порушення.

ВРП перестає бути лише «адресатом» скарг. Проєкт надає право ініціювати дисциплінарне провадження безпосередньо членам ВРП, дисциплінарним інспекторам або самій Раді як колегіальному органу.

Як наслідок, ВРП переходить від реагування на скарги до можливості самостійно запускати дисциплінарні провадження. Будь-яка інформація, отримана членом ВРП під час виконання повноважень, може стати підставою для відкриття справи за власною ініціативою.

Закон дозволяє ВРП використовувати у дисциплінарних справах матеріали кримінальних проваджень, включно з розсекреченими матеріалами НСРД. Навіть якщо кримінальна справа ще не дійшла до вироку, ВРП може використати ці докази для звільнення судді. Це підсилює каральну функцію, оскільки стандарти доказування у дисциплінарному процесі зазвичай менш жорсткі, ніж у кримінальному.

Законопроєкт прибирає «фільтр», який вимагав у скаржника дозволу ВРП на оскарження рішення Дисциплінарної палати. Це означає, що будь-яке рішення про відмову у покаранні судді тепер може бути легше оскаржене до повного складу ВРП, що створює додатковий тиск на суддів, оскільки справа рідше «закриватиметься» на першому етапі.

Хоча офіційна мета реформи — зробити дисциплінарну практику «передбачуваною та сталою» для вступу в ЄС, технічно вона надає ВРП більше автономних інструментів для ініціювання та доказування проступків. Можливість ігнорувати висновки НАЗК, використовувати матеріали НСРД та блокувати відставки на пів року значно розширює арсенал ВРП саме як органу, що здійснює репресивну дисциплінарну функцію щодо судового корпусу.

Водночас більшість запропонованих змін ще мають пройти парламентський розгляд. Остаточний зміст документа може суттєво змінитися між першим і другим читанням, тому запропоновані новели наразі не є остаточними.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.