Недостатньо лише інвалідності матері: апеляційний суд пояснив умови звільнення військовослужбовця зі служби

09:25, 30 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Восьмий апеляційний адмінсуд переглянув справу за позовом військовослужбовця, який просив визнати протиправною відмову у його звільненні з військової служби у зв'язку з необхідністю догляду за матір'ю з інвалідністю II групи.
Недостатньо лише інвалідності матері: апеляційний суд пояснив умови звільнення військовослужбовця зі служби
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув справу за позовом військовослужбовця, який оскаржив відмову командування військової частини у його звільненні з військової служби через необхідність здійснення постійного догляду за матір’ю з інвалідністю II групи.

Суд дійшов висновку, що для звільнення за такою підставою недостатньо підтвердити інвалідність особи, яка потребує догляду. Військовослужбовець також повинен довести відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати такий догляд, або підтвердити, що такі родичі самі потребують постійного догляду відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії.

Суть справи

Військовослужбовець, який проходив службу за призовом під час мобілізації, звернувся до командира військової частини з рапортом про звільнення на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Підставою для звільнення він зазначив необхідність здійснення постійного догляду за матір'ю, якій встановлено II групу інвалідності.

До рапорту було додано значний пакет документів. Серед них — документи, що підтверджують родинні зв'язки, встановлення матері II групи інвалідності, висновки лікарсько-консультативної комісії про потребу матері у постійній сторонній допомозі та догляді, рекомендацію щодо надання соціальних послуг із догляду вдома, акт обстеження матеріально-побутових умов, документи про склад сім'ї, а також документи щодо інших родичів матері.

Позивач зазначав, що крім нього інших осіб, які могли б здійснювати догляд за матір'ю, фактично немає. На підтвердження цього він подав документи, які свідчили про наявність у сестри, братів матері та його сестри інвалідності, а також висновки лікарсько-консультативних комісій про те, що окремі з них за станом здоров'я не можуть здійснювати догляд за іншими особами.

Після розгляду рапорту юридична служба військової частини дійшла висновку, що подані документи не підтверджують наявності всіх передбачених законом підстав для звільнення. Зокрема, було зазначено, що у матері військовослужбовця є інші родичі першого та другого ступеня споріднення, а надані документи не підтверджують, що вони самі потребують постійного догляду за висновками МСЕК або ЛКК. Також військовослужбовцю запропонували подати відповідні медичні документи щодо таких родичів та акт обстеження сімейного стану, затверджений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Рапорт залишили без реалізації, після чого військовослужбовець звернувся до адміністративного суду. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, а це рішення було оскаржене в апеляційному порядку.

Позиція та висновки суду

Апеляційний суд зазначив, що порядок звільнення військовослужбовців під час дії воєнного стану визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 цього Закону військовослужбовець, призваний під час мобілізації, може бути звільнений через сімейні обставини або інші поважні причини.

Однією з таких підстав є необхідність здійснення постійного догляду за одним із батьків або батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення або якщо такі родичі самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Колегія суддів наголосила, що системний аналіз наведених норм свідчить про наявність трьох обов'язкових умов для звільнення військовослужбовця з цієї підстави: необхідність здійснення постійного догляду за одним із батьків, наявність у такої особи I або II групи інвалідності та відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд, або підтвердження того, що вони самі потребують постійного догляду відповідно до висновків МСЕК чи ЛКК.

Суд встановив, що військовослужбовець подав до командування рапорт про звільнення разом із документами, які підтверджували встановлення матері II групи інвалідності, висновки лікарсько-консультативної комісії про потребу матері у постійній сторонній допомозі та догляді, рекомендації щодо надання соціальної послуги з догляду вдома, а також документи щодо інших членів сім'ї.

Разом із тим апеляційний суд звернув увагу, що правове значення для вирішення спору мають не лише документи про стан здоров'я матері, а й підтвердження того, що інші родичі не можуть вважатися особами, здатними здійснювати такий догляд у розумінні статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Аналізуючи Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1317, суд зазначив, що законодавство чітко розмежовує встановлення групи інвалідності та визначення потреби особи у постійному сторонньому догляді.

Колегія суддів підкреслила, що встановлення II групи інвалідності саме по собі не означає виникнення потреби у постійному сторонньому догляді. На відміну від I групи інвалідності, для якої законодавством передбачено можливість встановлення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді чи допомозі, підставою для встановлення II групи є стійкі функціональні порушення при збереженій здатності особи до самообслуговування, які не спричиняють потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Суд також зазначив, що поняття «сторонній догляд» і «постійний догляд» не є тотожними. Сторонній догляд характеризує особу, яка його здійснює, тоді як постійний догляд означає безперервний догляд за особою, яка не здатна до самообслуговування.

Оцінюючи подані позивачем докази, апеляційний суд встановив, що у матері військовослужбовця є інші члени сім'ї першого та другого ступеня споріднення — дочка, брати та сестра.

Надані висновки лікарсько-консультативних комісій підтверджують, що окремі з цих родичів за станом здоров'я не можуть здійснювати догляд за іншими особами. Крім того, документи підтверджують встановлення їм відповідних груп інвалідності.

Однак, як наголосила колегія суддів, ці документи не містять відомостей про те, що зазначені родичі самі потребують постійного догляду. Наявність інвалідності або висновку про неможливість здійснювати догляд за іншими особами не є тотожною встановленню потреби особи у постійному догляді.

Суд дійшов висновку у справі № 380/24745/24, що закон пов'язує право військовослужбовця на звільнення не з фактом інвалідності інших родичів чи їх нездатністю доглядати за іншими особами, а саме з наявністю підтвердженої у встановленому порядку потреби цих осіб у постійному догляді.

Оскільки позивач не надав належних і достатніх доказів того, що інші члени сім'ї першого або другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду, а також не довів відсутності таких родичів, суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для його звільнення з військової служби.

За таких обставин Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав, що командування військової частини діяло відповідно до вимог законодавства, а рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group