Чи виплатять 15 млн грн, якщо військовий помер від захворювання: Верховний Суд направив справу на новий розгляд
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу щодо права дружини померлого військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів №168. Позивачка оскаржувала рішення Міністерства оборони, яким їй було призначено допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму — 1 860 750 грн, вважаючи, що смерть її чоловіка дає право на виплату у збільшеному розмірі.
Суть справи
Дружина військовослужбовця звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила визнати протиправним та скасувати пункт рішення комісії Міноборони, оформленого протоколом від 10 березня 2023 року №6/975, яким їй як члену сім'ї померлого військовослужбовця було призначено одноразову грошову допомогу у сумі 1 860 750 грн. Також вона просила зобов'язати Міністерство оборони призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням уже здійсненої виплати.
Позов був мотивований тим, що смерть чоловіка настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, а тому, на думку позивачки, вона має право на отримання одноразової грошової допомоги саме у розмірі 15 млн грн.
Судами встановлено, що військовослужбовець проходив службу у Збройних Силах України, був мобілізований після початку повномасштабної збройної агресії та неодноразово безпосередньо брав участь у бойових діях і заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії.
У червні 2022 року військовослужбовець помер. За висновком судово-медичної експертизи причиною смерті стала хронічна ішемічна хвороба серця із розвитком серцево-судинної недостатності.
Водночас Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України встановила, що захворювання, яке призвело до смерті, та сама причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини.
Після звернення дружини командування військової частини направило до Міністерства оборони висновок про можливість призначення одноразової грошової допомоги члену сім'ї померлого військовослужбовця. Комісія Міністерства оборони ухвалила рішення про виплату допомоги відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №975, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму — 1 860 750 грн.
Не погодившись із таким рішенням, дружина військовослужбовця звернулася до суду, вважаючи, що їй повинна бути призначена виплата у розмірі 15 млн грн.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Івано-Франківський окружний адміністративний суд, рішення якого залишив без змін Восьмий апеляційний адміністративний суд, відмовив у задоволенні позову.
Суди виходили з того, що смерть військовослужбовця настала внаслідок захворювання і не була пов'язана з безпосередньою участю у захисті держави. Крім того, матеріали справи не містили відомостей про отримання ним поранення, контузії, травми чи каліцтва, які могли б спричинити смерть.
На думку судів, дружина військовослужбовця мала право саме на одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму. Суд зазначив, що Міністерство оборони виконало вимоги законодавства, призначивши допомогу у сумі 1 860 750 грн.
Правові висновки Верховного Суду
Переглядаючи справу № 300/1941/25, Верховний Суд детально проаналізував законодавче регулювання виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців.
Суд звернув увагу, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів №975, передбачають виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму у разі загибелі військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби або смерті внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням таких обов'язків.
Разом із тим Верховний Суд зазначив, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів №168 встановлює інші, спеціальні умови виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн. Така допомога виплачується сім'ям військовослужбовців лише у двох випадках: у разі загибелі військовослужбовця або якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення.
Верховний Суд наголосив, що постанова №168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі порівняно із Законом №2011-XII та Порядком №975.
Разом із цим Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій передчасно відмовили у позові, оскільки не встановили всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Суд звернув увагу, що Центральна військово-лікарська комісія встановила причинний зв'язок між захворюванням, яке призвело до смерті військовослужбовця, та захистом Батьківщини. Однак суди попередніх інстанцій, пославшись лише на інший висновок регіональної військово-лікарської комісії про безпосередню причину смерті — гострий інфаркт міокарда, фактично не дослідили питання, чи здійснював військовослужбовець на момент смерті заходи, пов'язані із захистом Батьківщини, чи була його смерть пов'язана з безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, а також чи перебував він безпосередньо у районах проведення таких заходів.
Верховний Суд зазначив, що суди не дослідили документи, які стали підставою для висновків військово-лікарської комісії, а також не витребували бойові накази, журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, бойові донесення, постові відомості, рапорти командирів та інші документи, які могли підтвердити участь військовослужбовця у бойових діях та виконанні бойових завдань.
Суд підкреслив, що застосуванню норм матеріального права має передувати повне та всебічне встановлення фактичних обставин справи. Обов'язок суду офіційно з'ясувати всі обставини спору передбачає необхідність активної ролі суду у витребуванні доказів та їх повному дослідженні.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не забезпечили всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів, не встановили всі обставини, що входять до предмета доказування, та не надали належної оцінки всім доводам сторін, Верховний Суд дійшов висновку про порушення ними норм процесуального права.
У зв'язку з цим Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
