Чи мають декларуватися члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: КСУ розглядає скаргу

Конституційний Суд України 12 червня проведе засідання щодо скарги членкині Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області Оксани Бухтоярової щодо конституційності деяких положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі – Закон).

Так, 14 лютого цього року КСУ розпочав розгляд конституційної скарги Оксани Бухтоярової – адвокатка має сумніви щодо відповідності Конституції України деяких положень Закону, якими визначено поняття терміну «суб’єкти декларування», перелік таких суб'єктів, обов’язок подачі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб,  а також види фінансового контролю.

У НАЗК заявили, що вважають, що члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та члени дисциплінарних палат КДКА, які ухвалюють рішення про дисциплінарну відповідальність чинних адвокатів, мають подавати декларації.

«В цій сфері дуже високі корупційні ризики, а посади членів комісії мають високий рівень впливу та, водночас, дискреції без чітких критеріїв її застосування», - заявив заступник Голови НАЗК Ярослав Любченко. 

Позиція НАЗК полягає в тому, що конституційна скарга адвокатки не може бути задоволена з наступних причин. 

1. Інструмент фінансового контролю, запроваджений в Україні, є дієвим антикорупційним механізмом, що дає змогу громадськості контролювати статки як осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, так і прирівняних до них осіб, а також надає можливість виявляти ознаки незаконного збагачення, необґрунтованих активів, конфлікту інтересів у відповідних осіб.
2. Існуюча в Україні система декларування активів цілком відповідає  міжнародним стандартам у сфері запобігання корупції та позитивно  оцінюється міжнародними партнерами, зокрема Організацією економічного  співробітництва та розвитку (OECP) і Європейським Союзом.
3. Положення Закону, які є предметом конституційної скарги, забезпечують логічне врегулювання суспільних відносин у нормах закону, починаючи від загального визначення терміна «суб’єкт декларування», окреслюючи категорії відповідних суб’єктів декларування, встановлюючи власне сам обов’язок подавати декларацію у визначений строк та передбачаючи з боку держави в особі НАЗК відповідну контрольну функцію за виконанням такого обов’язку. Зазначені положення Закону цілком відповідають вимогам статті 19 Конституції України.
4. Представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів, є особами, що прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже, і суб’єктами декларування.

У НАЗК зазначають, що електронне декларування є дієвим антикорупційним механізмом, що дозволяє громадськості контролювати статки посадовців.

«Очевидно, що визнання окремих положень Закону неконституційними може звести нанівець ефективність інституту декларування в Україні та загальмує роботу усіх антикорупційних органів, а також справ, які вони ведуть. В результаті це призведе до нівелювання наших досягнень в запобіганні і протидії корупції, а також послаблення підтримки з боку міжнародних партнерів», - заявили у Нацагентстві з питань запобігання корупції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.