Зник безвісти на війні: коли суд може оголосити людину померлою та які документи для цього потрібні
Оголошення людини, яка зникла безвісти під час війни, померлою є окремою судовою процедурою, що допомагає усунути правову невизначеність для її близьких. Завдяки цьому родичі можуть оформити спадщину, отримати пенсію у зв’язку з втратою годувальника, припинити шлюб та врегулювати інші майнові й сімейні питання.
Основним нормативним актом у таких випадках є стаття 46 Цивільного кодексу України.
Загальна норма передбачає, що особу можуть оголосити померлою, якщо протягом трьох років немає жодних відомостей про місце її перебування. Якщо ж людина зникла за обставин, які безпосередньо загрожували її життю, зокрема внаслідок нещасного випадку, цей строк скорочується до шести місяців.
Для осіб, які зникли безвісти під час війни, закон встановлює спеціальний порядок.
Особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня завершення воєнних дій.
Разом із тим суд, враховуючи конкретні обставини справи, може ухвалити таке рішення і раніше. Однак це можливо не раніше ніж через шість місяців після настання обставин, які створювали загрозу смерті або дають підстави припускати загибель людини.
Також у таких справах застосовується Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» №2505-VIII від 12 липня 2018 року (зі змінами). Документ визначає порядок надання статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зокрема під час воєнних дій чи збройного конфлікту, а також регулює ведення Єдиного реєстру таких осіб.
Наявність цього статусу не позбавляє родичів права звернутися до суду із заявою про оголошення особи померлою. Навпаки, він може бути важливим доказом під час розгляду справи. Про це повідомили у Херсонському апеляційному суді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 дала ключові роз’яснення щодо обчислення строків:
- Шестимісячний строк не прив’язується до скасування воєнного стану в Україні загалом чи закінчення воєнних дій на всій території держави.
- Він відраховується від дня закінчення активних бойових дій на території (місці) ймовірної загибелі особи або від дня настання конкретної події, яка призвела до загибелі (наприклад, ракетний удар, підрив на міні, обстріл), навіть якщо подія сталася поза зоною активних бойових дій, але внаслідок воєнних дій.
- Воєнний стан ≠ воєнні дії. Не потрібно чекати два роки після скасування воєнного стану по всій країні.
Суди нижчих інстанцій активно застосовують цю позицію, оцінюючи кожну справу індивідуально (місце зникнення, свідчення, документи від військової частини, поліції тощо).
Оголошення померлою — це припущення смерті на підставі непрямих доказів. Особу оголошують померлою від дня набрання рішенням суду законної сили, хоча в деяких випадках суд може вказати день вірогідної смерті (частина 3 ст. 46 ЦК України).
Заяву до суду подають близькі родичі (подружжя, діти, батьки) до місцевого загального суду за місцем свого проживання або за останнім відомим місцем проживання зниклої особи — в порядку окремого провадження (статті 305–309 ЦПК України).
До заяви додають докази зникнення особи, зокрема довідку від поліції, військової частини або документи про надання статусу «зниклий безвісти за особливих обставин», а також документи, що підтверджують обставини, які загрожували життю, і докази відсутності будь-яких відомостей про особу протягом необхідного строку.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чому суд у Житомирі відмовився оголосити померлим військового, який зник безвісти на Курщині.
Також ми повідомляли, що Верховний Суд визначив правила обчислення строків для оголошення військового померлим.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















