Чи нараховують пеню за аліменти військовослужбовцю, який отримав бойове поранення: позиція суду
Тернопільський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу військовослужбовця у спорі про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.
Суд дійшов висновку, що сама по собі військова служба не звільняє від відповідальності у вигляді пені за прострочення сплати аліментів, оскільки обов'язок утримувати дитину є сімейно-правовим обов'язком, а не цивільним зобов'язанням у розумінні статті 509 ЦК України.
Водночас колегія суддів врахувала, що відповідач отримав бойове поранення та тривалий час перебував на лікуванні, тому виключила з розрахунку пеню за цей період.
Також суд встановив, що за окремі місяці аліменти були сплачені в повному обсязі, а отже пеня за них була нарахована безпідставно. У результаті суму пені зменшили більш ніж удвічі — зі 190,6 тис. грн до 85,8 тис. грн.
Обставини справи
Після розірвання шлюбу рішенням Харківського районного суду з батька було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі однієї четвертої заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд визначив, що аліменти підлягають сплаті починаючи з 17 лютого 2021 року.
У лютому 2023 року було відкрито виконавче провадження. За розрахунком державного виконавця, станом на кінець жовтня 2025 року заборгованість зі сплати аліментів становила понад 215 тис. грн. У зв'язку з цим мати дитини звернулася до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі понад 196 тис. грн.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково та стягнув із відповідача 190 583,27 грн пені.
Доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі відповідач зазначав, що з червня 2024 року проходить військову службу у складі Збройних Сил України, повідомив державного виконавця про місце служби та надав документи для здійснення відрахувань аліментів із грошового забезпечення, тому вважав, що прострочення виникло через неналежні дії державного виконавця, а не з його вини.
Також він посилався на норми законодавства про соціальний і правовий захист військовослужбовців, вважаючи, що під час особливого періоду пеня йому не повинна нараховуватися.
Крім того, відповідач посилався на розписку про передачу матері дитини 25 тис. доларів США як майбутньої компенсації аліментів, стверджував, що суд неправильно визначив період нарахування пені, а також не врахував його бойове поранення та подальше лікування.
Висновки апеляційного суду
Апеляційний суд погодився, що підстави для стягнення пені у справі існують.
Колегія нагадала, що відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України пеня може бути стягнута лише у разі виникнення заборгованості з вини платника аліментів.
При цьому саме на платника аліментів покладається обов'язок довести відсутність своєї вини у виникненні заборгованості. Якщо таких доказів не надано, саме це є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 196 СК України.
У справі 607/26308/25 відповідач не довів, що протягом усього спірного періоду вжив усіх залежних від нього заходів для своєчасного та повного виконання рішення суду про стягнення аліментів. Нерегулярна сплата аліментів сама по собі не свідчить про належне виконання цього обов'язку.
Разом із тим апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно визначив розмір пені.
Колегія встановила, що за період із серпня по жовтень 2022 року аліменти фактично сплачувалися у повному обсязі, тому пеня за ці місяці була нарахована без урахування здійснених платежів і підлягала виключенню з розрахунку.
Також суд врахував, що у листопаді 2024 року відповідач отримав бойові вогнепальні поранення під час виконання бойового завдання, проходив оперативне лікування та перебував на лікуванні до проходження військово-лікарської комісії у березні 2025 року. На думку колегії суддів, за цей період були відсутні достатні підстави для висновку про винне ухилення відповідача від сплати аліментів, тому пеня за відповідний час також підлягала виключенню з розрахунку.
Чому військова служба не звільнила від пені
Апеляційний суд відхилив доводи відповідача про те, що військовослужбовці під час особливого періоду повністю звільняються від нарахування пені за прострочення сплати аліментів.
Колегія зазначила, що звільнення від штрафних санкцій, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», поширюється на цивільні зобов'язання. Натомість обов'язок батьків утримувати дитину виникає безпосередньо із сімейного законодавства і не є цивільним зобов'язанням у розумінні статті 509 ЦК України. Саме тому зазначена норма не звільняє військовослужбовця від відповідальності, передбаченої статтею 196 Сімейного кодексу України, за винне прострочення сплати аліментів. Водночас конкретні обставини, пов'язані з отриманням бойового поранення та перебуванням на лікуванні, можуть враховуватися судом при визначенні розміру пені.
Суд також відхилив посилання відповідача на розписку про передачу матері дитини 25 тис. доларів США. Колегія зазначила, що така розписка не є передбаченим законом способом зміни чи припинення аліментного обов'язку, не є нотаріально посвідченим договором між батьками щодо утримання дитини і не може позбавляти дитину права на належне утримання. Крім того, аліменти є коштами, що сплачуються на утримання дитини та мають використовуватися виключно в її інтересах.
Рішення суду
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу та змінив рішення суду першої інстанції лише в частині розміру пені.
Із розрахунку пені було виключено 11 860,31 грн за період, коли аліменти були сплачені, а також 92 905,89 грн за період лікування відповідача після отримання бойового поранення.
У результаті суму пені було зменшено з 190 583,27 грн до 85 817,07 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
