Зарплату не платять через бойові дії: коли роботодавцю загрожує штраф

Роботодавців можуть звільнити від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати під час воєнного стану, якщо вони доведуть, що порушення сталося через бойові дії або інші обставини непереборної сили. Водночас сам факт війни не є автоматичною підставою для уникнення штрафів.

Як пояснили у Державній службі України з питань праці, відповідно до частини 3 статті 10 Закону України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків виплати зарплати, якщо доведе, що не міг виконати свої зобов’язання саме через бойові дії або дію обставин непереборної сили.

Однак роботодавець зобов’язаний вживати всіх можливих заходів для забезпечення права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Це передбачено частиною 2 статті 10 Закону №2136-IX.

Серед таких заходів — організація роботи бухгалтерії в умовах війни, створення електронних резервних копій документів, збереження даних у хмарних сховищах, переведення працівників на дистанційну роботу та використання електронного документообігу.

За порушення строків виплати зарплати або виплату її не в повному обсязі посадові особи підприємств можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), за такі порушення передбачений штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі повторного порушення протягом року або якщо воно стосується окремих категорій працівників, зокрема неповнолітніх, вагітних жінок чи одиноких батьків, штраф становить від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас відповідальність настає лише за наявності вини посадової особи. Відповідно до статей 9, 10 та 11 КУпАП адміністративним правопорушенням є винна дія або бездіяльність — умисна чи необережна.

Таким чином, головний бухгалтер може бути притягнутий до відповідальності лише у випадку, якщо буде доведено його провину. Сам факт затримки виплати зарплати через об’єктивні наслідки війни не є достатньою підставою для покарання. Разом з тим уникнути відповідальності не вдасться, якщо причиною невиплати коштів стали дії або бездіяльність роботодавця чи посадових осіб. Зокрема, йдеться про втрату бухгалтерських документів через недбалість, використання коштів на погашення приватних боргів замість виплати зарплати або інші зловживання.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», затримка виплати заробітної плати є порушенням трудового законодавства України. Працівник не повинен просто чекати, поки роботодавець вирішить свої фінансові труднощі, адже строки виплати зарплати визначені законом.

Відповідно до Кодексу законів про працю України та закону України «Про оплату праці», роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату регулярно та не рідше двох разів на місяць. Перша частина зарплати — аванс — виплачується за першу половину місяця, а друга частина — за решту відпрацьованого періоду. Зокрема, виплати мають проводитися у встановлені строки: аванс — з 16 по 22 число поточного місяця, а остаточний розрахунок — з 1 по 7 число наступного місяця.