IQ-тест на должности судей ВАКС – как и почему случилось так, что в конкурсе осталось менее двух кандидатов на одну вакантную должность судьи

Высшая квалификационная комиссия судей продолжает конкурс на должности судей Высшего антикоррупционного суда и его Апелляционной палаты.

16 декабря 25 претендентов на 15 вакантных должностей судей ВАКС и 19 претендентов на 10 вакантных должностей судей АП ВАКС выполнили практические задания.

Проверить практические задания претендентов на должности судей Антикоррупционного суда Комиссия планирует до 10 января.

Выполнение кандидатами практического задания, вероятно, будет решающим этапом для определения дальнейшей судьбы конкурса, ведь если количество претендентов после завершения этапа квалификационного экзамена упадет до критически низкого уровня, смысл конкурса, по сути, будет потерян.

Перспективи конкурсу

Хоча вже зараз розрахунки показують, що на одну вакантну посаду судді ВАКС та АП ВАКС є вже менше ніж два претенденти, Комісія все ж змушена продовжувати конкурс, проведення якого передбачено міжнародними зобов’язаннями України (меморандум з МВФ, Ukraine Facility Plan, зобов’язання у сфері європейської інтеграції тощо).

Однак у разі вибуття ще певної кількості кандидатів, мова вже буде йти не стільки про конкурс, скільки про добір на вакантні посади суддів, коли кількість вакантних посад не має принципового значення і важливо просто заповнити певну кількість вакансій у тому чи іншому суді.

З повним списком 44 кандидатів на посади суддів ВАКС та АП ВАКС, які поки що залишаються у конкурсі, можна ознайомитися за посиланням.

Чому кандидатів залишилося лише 44

Головна причина – високий прохідний бал за тестування на визначення когнітивних здібностей (IQ-тест).

За правилами тестування, кандидати на посади суддів ВАКС та АП ВАКС для допуску до наступного етапу конкурсу мали набрати 75% від максимально можливого балу.

Тобто, щоб подолати етап тестування на когнітивні здібності кандидати повинні були набрати мінімум 108,75 бали зі 145 максимально можливих балів.

Однак коли з’явилася вимога про необхідність набирати щонайменше 75% балів саме за IQ-тест?

Відповідна вимога з’явилася у Законі «Про судоустрій і статус суддів» після того, як 28 грудня 2023 року Президент підписав закон 10140-д від 17 листопада 2023 року, який стосувався питань «удосконалення процедур суддівської кар’єри».

Слід зазначити, що тестування на когнітивні здібності кандидати на посади суддів ВАКС, АП ВАКС та Верховного Суду складали і раніше – у 2017-2019 роках. Однак в ті роки процедура все ж суттєво відрізнялася від моделі тестування 2024 року.

По-перше, за словами учасників конкурсів 2016-2019 років, які беруть участь і в конкурсі 2024 року, рівень складності когнітивних завдань кілька років тому суттєво відрізнявся від рівня завдань у 2024 році – наразі вони стали більш складними та дискусійними в плані запропонованих відповідей.

По-друге, бали, отримані за результати тестування на когнітивні здібності у 2017-2019 роках не були самостійною підставою для припинення або продовження участі у конкурсі. Тобто, по суті, вони були лише додатковим чинником, який ВККС мала враховувати при призначенні того чи іншого кандидата на посаду судді ВС, ВАКС та АП ВАКС.

 «Меритократичний відбір»

Судові реформи в Україні традиційно не обходяться без допомоги організацій, відомих як «проекти іноземної технічної допомоги».

Після відновлення діяльності Вищої ради правосуддя та ВККС у 2023 році, свої послуги вказаним органам суддівського врядування особливо активно надають три проекти – проект ЄС Pravo-Justice, американський USAID та Міжнародна організація розвитку права (IDLO).

Перш за все IDLO відома в Україні своєю допомогою Громадській раді міжнародних експертів під час першого конкурсу до ВАКС та АП ВАКС у 2018-2019 роках та участю у масштабній атестації прокуратур всіх рівнів у 2019-2021 роках.  

Однак у 2023 році проект IDLO почав більш тісно опікуватися проблемами саме судової влади – перш за все проект цікавило формування Служби дисциплінарних інспекторів ВРП, процедура відбору дисциплінарних інспекторів, конкурсні процедури на посади суддів.

При цьому в багатьох випадках допомога IDLO виглядало достатньо дивно.

Наприклад, влітку 2023 року проект виступив проти пропозиції надати членам Вищої ради правосуддя право розгляду дисциплінарних скарг стосовно суддів до формування Служби дисциплінарних інспекторів (СДІ).

Враховуючи, що Служба дисциплінарних інспекторів ВРП, у неповному складі, була сформована лише у грудні 2024 року, можна лише уявити, яка б кількість скарг на суддів накопичилася б за цей час, якщо б ідея IDLO отримала підтримку в українській владі.

А вже у 2024 році проект фактично взяв участь у блокуванні оголошеного ВРП у січні минулого року добору на тимчасову посаду голови Державної судової адміністрації, який у підсумку так і не відбувся.

З початком роботи наприкінці 2023 року Конкурсної комісії з добору дисциплінарних інспекторів, проект IDLO тісно опікувався діяльністю зазначеної Комісії і, за наявними даними, просував ідею «меритократичного відбору» інспекторів СДІ, тобто підхід, коли на посади у Службі дисциплінарних інспекторів необхідно призначати лише «найкращих з найкращих». 

Саме під час конкурсу на посади в СДІ з’явилися і вперше на практиці була реалізована ідея прохідного балу за IQ-тестування.

В умовах війни в Україні такий підхід у підсумку призвів до затягування конкурсу на посади в СДІ, відсутності значної кількості «найкращих з найкращих» кандидатів, а замість запланованих ВРП п’яти-шести місяців, конкурсні процедури та формування СДІ затягнулися фактично на рік. При цьому конкурс на посаду керівника СДІ довелося проводити двічі.

У підсумку ж виявилося, що вибір кандидатів для призначення на посади в СДІ у ВРП все одно був невеликий, адже Конкурсна комісія надала лише двох кандидатів на одну вакантну посаду керівника СДІ, одну кандидатуру на одну вакантну посаду заступника керівника СДІ, і 24 кандидатури на 24 вакантні посади дисциплінарних інспекторів. До всього сталося так, що четверо переможців конкурсу на посади дисциплінарних інспекторів просто відмовилися від посад.

Як виникла ідея 75%

Після відновлення роботи повноважного складу ВККС влітку 2023 року, новий склад Комісії оголосив про початок двох конкурсів на посади суддів – конкурсу на 550 вакантних посад суддів апеляційних судів та 25 вакантних посад суддів ВАКС та АП ВАКС.

Враховуючи, що на той час в Україні тривав черговий процес, відомий як «судова реформа», то різні суб’єкти, зацікавлені в її проведенні, включно з міжнародними партнерами України та українськими громадськими і іноземними антикорупційними організаціями, почали пропонувати свої варіанти покращення якості правосуддя.

Відповідне покращення повинно було стосуватися й підвищення вимог до кандидатів на посади суддів. 

Хаос законопроектів

Першим з’явився законопроект № 10140 від 10 жовтня 2023 року, в якому його автори – переважно народні депутати фракції «Слуга народу» на чолі з головою Комітетом Верховної Ради з питань правової політики Денисом Масловим запропонували встановити мінімально необхідний 70% бар’єр від максимально можливого балу за кожне тестування та практичне завдання у межах кваліфікаційного іспиту.

Тобто законопроект вперше пропонував встановити прохідний бал і для анонімного тестування із когнітивних здібностей.

Ініціатори законопроекту зазначали наступне:

«Такий високий поріг забезпечить подальший допуск найбільш фахових кандидатів. Наразі в межах добору такий бал складає 75 відсотків від загального балу іспиту, а в межах кваліфікаційного оцінювання він визначається ВККС самостійно. У межах добору пропонується надати ВККС можливість встановлювати прохідний бал, необхідний для допуску до наступного етапу добору. Особи, які отримали більше 70 відсотків максимально можливого балу за кожне тестування та практичне завдання, але не набрали прохідний бал, до наступного етапу добору не допускаються, але протягом 2 років зможуть використати такий результат у наступних процедурах добору, не складаючи іспит повторно».

Втім вже за місяць з’явився «удосконалений» законопроект  № 10140-д від 17 листопада 2023 року. Ініціаторами цього законопроекту були вже виключно народні депутати фракції «Слуга народу» - члени Комітету з питань правової політики. Основними ж його авторами були голова Комітету Денис Маслов та заступник голови Комітету Павло Павліш.

Законопроект фактично дублював пропозиції № 10140 в частині проведення тестування на виявлення когнітивних здібностей з необхідністю встановлення прохідного бар’єру у 70% від максимально можливого балу.

«Суддя вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит із відповідної спеціалізації, якщо він набрав не менше 70 відсотків максимально можливого балу за тестуванням із когнітивних здібностей, загальних теоретичних знань у сфері права, а також за тестуванням та практичним завданням з такої спеціалізації», - було зазначено у редакції законопроекту до першого читання.

І хоча відповідна норма вже мала викликати певну засторогу, втім до другого читання законопроект став ще радикальнішим.

Справа в тому, що до другого читання з’явилися три правки:

правка № 62 (автор – народний депутат Павло Павліш), яка передбачала, що кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту.

правка № 67 (автор – народний депутат Павло Павліш), яка також замість 70% встановлювала прохідний бар’єр на рівні 75% за кожне тестування та практичне завдання у межах кваліфікаційного оцінювання. Правка передбачала, що «Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим 75 відсотків максимально можливого бала за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту».

Правка № 68 (автор – голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна), якою пропонувалося надати ВККС можливість встановлювати прохідний бал не нижче 75% від максимально можливого балу до проведення кваліфікаційного іспиту.

У підсумку обидві правки Павла Павліша були повністю враховані Комітетом, а правка Анастасії Радіної була врахована частково – саме у контексті 75%.

Цікаво, що коли 6 грудня 2023 року Комітет з питань правової політики розглядав законопроект № 10140-д до другого читання, ані у народних депутатів, ані у членів ВККС, ані у представників Вищої ради правосуддя не виникло запитань щодо «норми 75%».

Відтак, 9 грудня 2023 року закон був прийнятий у другому читанні, а 28 грудня він був підписаний Президентом.

«Суддя вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з відповідної спеціалізації суду, якщо він набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо когнітивних здібностей, історії української державності та загальних знань у сфері права, а також за тестування та практичне завдання щодо такої спеціалізації», - зазначалося у підписаному Президентом законі.

Поворот не туди

Можливо, ніяких претензій до «норми 75%» не виникло б ані у народних депутатів, ані у органів суддівського врядування, якщо б навесні 2024 року не виникли проблеми з конкурсами на посади в Службі дисциплінарних інспекторів.

Під час конкурсів на посаду керівника, заступника керівника СДІ та дисциплінарних інспекторів, кандидати також складали тестування на когнітивні здібності.

І хоча прийняті у 2023 році зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачалося створення Служби дисциплінарних інспекторів, не містили вимоги, що кандидати на посади в СДІ обов’язково мають набирати щонайменше 75% балів за IQ-тест, однак затверджений Конкурсною комісією 2 квітня 2024 року «Порядок проведення конкурсу» передбачав, що максимальний бал за кожен з трьох блоків тестування когнітивних навичок (вербальний, абстрактно-логічний та математичний) складає 145 балів.

«Порядок» встановлював, що кандидат на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів, за підсумками етапу тестування когнітивних навичок має набрати щонайменше 110 балів, на посаду заступника керівника СДІ – 105 балів, на посаду дисциплінарного інспектора – 100 балів.

Результати складання IQ-тесту вийшли дещо «вражаючими».

З 10 кандидатів на посаду керівника СДІ, які у травні прийшли на складання IQ-тесту, вдало склали тест лише 2 претенденти на посаду (20%).

З 107 кандидатів на посаду заступника керівника СДІ, які з’явилися на тестування, набрали прохідний бал лише 17 кандидатів (16%). 

А з 315 претендентів на посади дисциплінарних інспекторів, які взяли участь у тестуванні, подолали прохідний бар’єр 67 кандидатів (21%).

Враховуючи, що попереду претендентів на посади в СДІ чекало ще виконання практичного завдання та співбесіди з членами Конкурсної комісії, рекомендації за підсумками всього конкурсу отримали лише одна претендент на посаду заступника керівника СДІ та 24 претенденти на посаду дисциплінарних інспекторів. Конкурс на посаду керівника СДІ взагалі довелося оголошувати заново.

Побачивши, що відбувається з конкурсом в СДІ, у червні забили на сполох у ВККС та звернулися до Комітету Верховної Ради з питань правової політики з пропозицією відступити від попередньої позиції та скасувати «норму 75%» за етап тестування когнітивних навичок.

24 липня про необхідність відмовитися від 75% бар’єру за IQ-тест публічно заявив голова Комітету правової політики Денис Маслов. 

При цьому він прямо послався на досвід конкурсу на посади у Службі дисциплінарних інспекторів і натякнув, що за збереження 75% бар’єру мабуть найбільш важливий для судової влади конкурс на посади суддів апеляційних судів зазнає невдачі.

При цьому у Верховній Раді 22 липня з’явився законопроект № 11425 (ініціатори – народні депутати з Комітету ВРУ з питань правової політики), який встановлював певні особливості складання кваліфікаційного іспиту, зокрема, пропонувалося надати право визначати прохідний бал за IQ-тест ВККС.

Пропонувалося встановити, що кандидат на посаду судді вважається таким, що успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей у разі набрання кандидатом середньо допустимого балу тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

«Якщо брати до уваги методологію оцінювання когнітивних здібностей, орієнтовану на так звану шкалу IQ, то максимально можливий бал, по-перше, навряд чи можна встановити, адже завжди може знайтися геніальна людина, яка набере ще вищий бал, і, по-друге, за правилом нормального розподілу, кількість людей, які набирають більше 75 відсотків традиційно встановлених максимальних балів, відносно невелика – близько 30 відсотків.

Крім того, зазначена вимога закону обмежує кандидатів із середньозваженим рівнем інтелекту у продовженні участі в конкурсі, фактично змушуючи Комісію працювати лише із кандидатами із високими показниками загального інтелекту, виміряними по певній методиці, яка не обов’язково дає можливість зробити достовірний висновок про неможливість кандидатів із більш низькими балами якісно виконувати функції судді. Іншими словами, Комісія навіть не матиме можливості оцінити професійні знання та навички кандидата, його доброчесність, якщо він не подолає цей необґрунтовано високий бар’єр на доволі специфічному виді тестування, що може мати наслідком дискримінацію, адже не доведено прямий безпосередній зв'язок із результатами вимірювання когнітивних здібностей та нездатністю особи бути суддею, якщо результати особи не є серед найкращих 25 відсотків цільової групи», - було зазначено у пояснювальній записці до законопроекту.

При цьому скасування «норми 75%» було запропоновано розповсюдити лише на конкурс на 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

А 24 липня народний депутат Іван Калаур («Слуга народу») зареєстрував законопроект 11425-1, яким пропонувалося взагалі скасувати тестування на когнітивні здібності для кандидатів на посади суддів апеляційних судів з підстави неготовності ВККС (станом на липень) до такого тестування і відсутності готових тестових завдань.

Дискусії на Комітеті

Під час обговорення вказаних пропозицій на засіданні Комітету ВРУ з питань правової політики 15 серпня, проти скасування 75% бар’єру за когнітивні здібності виступили представники проектів, які опікуються питаннями судової реформи в Україні – Міжнародна організація розвитку права (IDLO) та USAID.

«Принцип меритократичного відбору передбачає, що відбір проходять лише найкращі. IQ- тестування дає можливість зрозуміти, хто з кандидатів має найкращі когнітивні здібності. 75% набраних балів - це рівень вище за середній. Це стандартні когнітивні вимоги для юристів та суддів у світі. Ми не розуміємо, які проблеми вирішує законопроект № 11425, адже нещодавно показник у 75% вважався досягненням, а тепер він фактично буде перекреслений», - розповів під час засідання Комітету представник IDLO Віктор Килимар.

Схожу позицію висловили і в USAID.

«Когнітивні здібності суддів апеляційних судів мають бути вищі за середній рівень. Може статися так, що якщо законопроект № 11425 буде прийнято, то тест на когнітивні здібності стане простою формальною процедурою і не зможе відсіяти людей, які не здатні працювати на посаді судді апеляційного суду. На наш погляд, істотний ризик полягає в тому, що бажання ВККС швидко подолати кадрову кризу в апеляційних судах, може превалювати в діяльності Комісії, навіть якщо будуть погані результати тестування на когнітивні здібності. Ми розуміємо проблеми апеляційних судів, але треба визначитися, які судді там потрібні – з середнім рівнем когнітивних здібностей, або вищим за середній рівень. Це дилема між якістю і швидкістю», - зазначив юридичний радник USAID Олександр Сидельніков.

На жаль представники обох проектів чомусь так і не розповіли народним депутатам про досвід складання IQ-тестів кандидатами на посади суддів в інших країнах, наприклад, в ЄС і США. Можливо, це сталося через відсутність релевантного досвіду в країнах Євросоюзу та в США.

Відтак, Комітет з питань правової політики все ж підтримав законопроект № 11425 і рекомендував розглянути його Верховній Раді.

Нове обговорення

Однак 22 жовтня Комітет повернувся до розгляду законопроекту № 11425, оскільки ВККС звернулася до Комітету з проханням уточнити деякі нюанси конкурсних процедур та процедури добору на посади суддів місцевих судів.

Під час засідання Комітету голова ВККС Андрій Пасічник повідомив, що міжнародні проекти технічної допомоги більше не заперечують стосовно скасування вимоги подолання бар’єру у 75% під час конкурсу на посади суддів апеляційних судів.

«Щодо громадськості, ми провели консультації з донорськими організаціями, з міжнародними нашими партнерами Pravo-Justice, IDLO, USAID. Вони підтримують запропоновані зміни і вони погодилися з нашими аргументами, вони так само зацікавлені, звісно, як і ми всі, в найшвидшому проведенні відповідного добору і в його якісному проведенні. Тому підтримка з їх сторони є, якихось заперечень не поступало», - повідомив Андрій Пасічник.

При цьому слід відзначити своєрідну непослідовність голови ВККС, який зазначив, що встановлювати законом 75% бар’єр у конкурсі до апеляційних судів «методично неправильно», однак чомусь не згадав у цьому ж контексті конкурс до ВАКС та АП ВАКС.

«Щодо когнітивних тестів, пропонується не враховувати прохідний бал, не встановлювати на рівні закону прохідний бал у розмірі 75%. Ми спілкувалися з багатьма експертами-тестологами, в тому числі і з закордонними спеціалістами, які займаються проведенням саме когнітивних тестувань. Всі методики, всі підходи одноголосно говорять про те, що не має визначатися в принципі, цей перехідний бал на рівні закону і він визначається щодо конкретних груп людей, які проходять тестування. Відповідно, користуючись ось такою експертною думкою, яка є єдиною, ми і вийшли з пропозицією внести зміни в цей закон для того, щоб ті методики, які ми використовували, вони відповідали кращим міжнародним стандартам», - розповів під час засідання Комітету Андрій Пасічник.

Голову ВККС підтримала і Вища рада правосуддя.

«Ми, поперше, підвищуємо ефективність конкурсних процедур і мінімізуємо ризики зірвати конкурс в апеляції. Я нагадаю приклад, який, напевно, більшість знає, у нас був конкурс на голову Служби дисциплінарних інспекторів, який через складання іспиту, цих когнітивних іспитів, фактично був оголошений знову і зараз проходить повторний конкурс на голову. Під час першого іспиту з 10 кандидатів 8 його не склали. Під час повторного конкурсу з 16 його склали лише 4 людини. Тобто і це люди, які, в принципі, готувалися, вони знали про цей конкурс. І таким чином, враховуючи, що у нас зараз оголошено на 550 вакантних посад конкурс в апеляції, а реальна необхідність вже на 200 більше, тобто 55 відсотків в апеляційних інстанціях вже немає суддів. Під час завершення конкурсу, а це один рік, я думаю, що у нас під тисячу вакансій вже буде. І якщо ми зірвемо цей конкурс, у нас може бути просто колапс в апеляції. І це зупинка всіх судових проваджень в апеляційній інстанції», - розповів заступник голови ВРП Дмитро Лук’янов.

Втім, законопроект № 11425 Верховна Рада так і не розглянула, адже вже за пару днів після обговорення законопроекту на засіданні Комітету, у парламенті було зареєстровано черговий законопроект – 11425-д.

Конкурс до ВАКС в обмін на апеляції?

Цікаво, що питання скасування вимоги про необхідність набирати 75% балів за IQ-тест на численних засіданнях Комітету з питань правової політики розглядалося майже виключно у контексті конкурсу на посади суддів апеляційних судів.

Питання про можливість скасування вказаної вимоги для конкурсу на посади суддів ВАКС та АП ВАКС підіймалося вкрай обережно, зокрема, Вищою радою правосуддя.

Однак обговорення цього питання по суті так і не відбулося.

Такий стан речей викликав розмови про те, що конкурс на посади суддів ВАКС «зацікавлені сторони» фактично «обміняли» на конкурс до апеляційних судів.

Тобто в обмін на збереження «75% норми» для конкурсу до ВАКС та АП ВАКС іноземні партнери України погодилися на скасування відповідної вимоги для конкурсу в апеляційні суди.

Однак з яким прохідним балом за IQ-тест будуть відбуватися майбутні конкурси на посади суддів ВАКС та АП ВАКС, питання наразі відкрите.

Фінальний законопроект та нова плутанина

Восени у парламенті з’явився ще один законопроект - № 11425-д від 24 жовтня 2024 року (ініціатори – народні депутати Комітету з питань правової політики на чолі з Денисом Масловим).

Законопроект вчергове «удосконалював» особливості складання кваліфікаційного іспиту та процедури добору на посади суддів місцевого суду.

При цьому зміни були терміново ініційовані ВККС, яка 15 жовтня звернулася до Комітету з проханням скорегувати процедуру добору на посади суддів місцевих судів. 

Також законопроект остаточно закріплював право ВККС самостійно встановлювати прохідний бал за етап когнітивного тестування.

«Якщо брати до уваги методологію оцінювання когнітивних здібностей, орієнтовану на так звану шкалу IQ, то максимально можливий бал, по-перше, навряд чи можна встановити, адже завжди може знайтися геніальна людина, яка набере ще вищий бал, і, по-друге, за правилом нормального розподілу кількість людей, які набирають більше 75 відсотків традиційно встановлених максимальних балів, відносно невелика – близько 30 відсотків.

Крім того, зазначена вимога закону обмежує кандидатів із середньозваженим рівнем інтелекту у продовженні участі в конкурсі, фактично змушуючи Комісію працювати лише із кандидатами із високими показниками загального інтелекту, виміряними по певній методиці, яка не обов’язково дає можливість зробити достовірний висновок про неможливість кандидатів із більш низькими балами якісно виконувати функції судді.

Іншими словами, Комісія навіть не матиме можливості оцінити професійні знання та навички кандидата, його доброчесність, якщо він не подолає цей необґрунтовано високий бар’єр на доволі специфічному виді тестування, що може мати наслідком дискримінацію, адже не доведено прямий безпосередній зв'язок із результатами вимірювання когнітивних здібностей та нездатністю особи бути суддею, якщо результати особи не є серед найкращих 25 відсотків цільової групи», - було зазначено у пояснювальній записці до законопроекту.

29 жовтня законопроект був проголосований парламентом у першому читанні.

Однак далі виник казус, оскільки швидко розглянути законопроект у другому читанні не вдалося.

При цьому ще 16 жовтня ВККС повідомила, що IQ-тест перші групи кандидатів на посади суддів апеляційних судів складатимуть з 4 по 6 листопада.

У підсумку виникла дивна ситуація, коли і ВККС, і кандидати на посади суддів, і парламент розрахували на якнайшвидше пом’якшення умов IQ-тесту, але так і не дочекалися вже погоджених змін.

Відтак, на початку листопада претенденти на посади суддів апеляцій все ж пішли на тестування за умови дії «норми 75%».

«На щастя» як для ВККС, так і кандидатів на посади суддів апеляційної інстанції, під час тестування 4-5 листопада у програмному забезпеченні компанії Psymetrics, яка проводила IQ-тест, стався масштабний збій, через що ВККС швидко скасувала результати тестування.

Після цього у ВККС заявили, що нова спроба тестування на виявлення рівня когнітивних здібностей кандидатів відбудеться тільки після того, як закон № 11425-д буде підписаний Президентом.

Розгляд вказаного законопроекту до другого читання на Комітеті ВРУ з питань правової політики 14 листопада виглядав дивно.

Голова ВККС Андрій Пасічник на пропозицію народних депутатів розповісти, що ж саме сталося під час тестування 4-5 листопада, фактично ухилився від відповіді і вчергове розповів, що проекти іноземної технічної допомоги «підтримують діяльність ВККС» та «поділяють позицію Комісії» з тих чи інших питань конкурсних процедур.

При цьому заступник голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов намагався з’ясувати, чи розповсюджується норма про скасування необхідності набирати 75% від максимально можливого балу за когнітивне тестування на конкурс до Вищого антикорупційного суду.

Голова Комітету Денис Маслов тоді повідомив, що на конкурс до ВАКС вказана пропозиція не розповсюджується, але чому, пояснювати не став.

У другому читанні Верховна Рада підтримала закон 11425-д 20 листопада, а 9 грудня 2024 року його підписав Президент.

20 грудня ВККС встановила новий середньо допустимий бал за тестування когнітивних здібностей у межах конкурсу на 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.  Кандидати на посади суддів, щоб пройти до наступного етапу конкурсу, відтепер мають набрати за ІQ-тест мінімум 100 балів зі 145 балів.

За певною іронією долі, за кілька днів до підписання закону Президентом, 4 грудня 123 претенденти на посади суддів ВАКС та АП ВАКС склали IQ-тест за умови необхідності  набрання 75% від максимального можливого балу.

У підсумку на 15 посад суддів ВАКС залишилося 25 претендентів, а на 10 посад суддів АП ВАКС – 19 кандидатів.

Таким чином, дискусії про те, чи можливо було б відмовитися від необхідності набирати 75% від максимально можливого балу за когнітивне тестування у межах конкурсу до Вищого антикорупційного суду, втратили актуальність.

Автор Вячеслав Хрипун

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.