ГРД доведеться працювати публічно і писати висновки по суддях без припущень: активісти розкритикували законопроект про зміну процедури добору суддів

Громадські активісти у сфері судової реформи не розуміють, як Громадській раді доброчесності оцінювати суддів, «якщо не можна буде робити це шляхом надання оціночних суджень».

Так, як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 21 листопада підтримала у першому читанні законопроект 10140-д, який передбачає зміни у процедуру добору на посади суддів. Також пропонується запровадити проведення єдиного конкурсу для кандидатів на посади суддів місцевих судів та діючих суддів, запровадити проведення співбесід для кандидатів на посади суддів місцевих судів, уточнити повноваження і статус Громадської ради доброчесності (ГРД), розширити її склад до 25 осіб тощо.

Детально про законопроект 10140-д «Судово-юридична газета» розповідала раніше (за посиланням).

Втім, даний проект викликав критику активістів. Зокрема, громадська організація, головою правління якої є колишній член ГРД, вважає поганим те, що «автори законопроекту вимагають, аби робота ГРД була повністю публічною».

«Положення встановлюють надмірні вимоги до роботи ГРД. Наприклад, автори законопроекту вимагають, аби робота ГРД була повністю публічною, Рада завчасно анонсувала засідання, забезпечувала трансляцію», - скаржаться в організації.

Також критику викликало те, що законопроект пропонує оцінювати суддю без припущень.

Зокрема, у законопроекті прописано, що «у висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики, доброчесності не можуть використовуватися припущення чи оціночні судження».

«ГРД не зможе надавати у своїх рішеннях оціночні судження. Як інакше оцінювати таку ціннісну морально-етичну категорію як «доброчесність», не дуже зрозуміло», - задаються питанням активісти.
«Оцінка такої морально-етичної категорії як доброчесність неможлива без оціночних суджень. ГРД має дорадчу функцію, а не складає обвинувальний акт на суддів, щоб послуговуватися вищими стандартами», - вважають в організації. Тобто, на думку активістів, фактичними твердженнями описати недоброчесність судді важко.

Разом з тим, слід нагадати, що 9 листопада Вища кваліфікаційна комісія суддів України спільно з Громадською радою доброчесності погодили індикатори, які свідчать про невідповідність судді чи кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики. Зокрема, є такі об’єктивні критерії, як визнавати недоброчесними суддів, які без поважних причин допускали судову тяганину, якщо це призвело до порушення розумних строків розгляду справи; ухвалювали чи видавали судові рішення чи їх копії з грубим порушенням, а саме без фактичного розгляду справи (питання), проведення якого вимагається законом тощо.

Також активістам у сфері судової реформи не сподобалося те, що професійним знанням кандидатів на крісло судді та суддів буде надано вагоме значення.

«Законопроект надає професійній компетентності вирішального значення», - вважають вони.

Ще одним тригером для громадських активістів виступає те, що члени ГРД начебто не зможуть «давати публічну оцінку щодо судді», зокрема, публікувати у соцмережах негативні дані стосовно оцінюваних осіб.

Зазначимо, що у законопроекті це звучить так: «Член Громадської ради доброчесності зобов’язаний утримуватися від будь-яких оціночних публічних висловлювань стосовно судді (кандидата на посаду судді), питання щодо якого розглядає Громадська рада доброчесності, у тому числі поза межами здійснення своїх повноважень як члена Ради. Член ГРД зобов’язаний: 1) не використовувати персональні дані та іншу інформацію, яка стала йому відома під час роботи в Громадській раді доброчесності, для інших цілей, ніж виконання обов’язків, пов’язаних з роботою Громадської ради доброчесності; 2) забезпечувати заходи щодо захисту персональних даних та конфіденційної інформації, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, пов’язаних з роботою Громадської ради доброчесності».

Слід зауважити, що аналогічні вимоги, як і для членів ГРД, передбачені для членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – член ВККС зобов’язаний утримуватися від будь-яких оціночних публічних висловлювань стосовно судді (кандидата на посаду судді), питання стосовно якого розглядає ВККС, у тому числі поза межами здійснення своїх повноважень як члена Комісії.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.