Верховна Рада збільшила видатки на оборону на 412 млрд грн – прийняті зміни до бюджету

31 липня парламент прийняв відразу в цілому законопроект 13573 про зміни до Державного бюджету на 2025 рік.

Раніше міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що ці зміни потрібні, щоб з 15 серпня не зʼявилася заборгованість перед військовослужбовцями по грошовому забезпеченню.

Цей законопроект з’явився у Верховній Раді вранці 31 липня.

Раніше планувалося прийняти в другому читанні 19 чи 20 серпня інший законопроект 13439-3 про зміни до бюджету. Його 16 липня вже ухвалили в першому читанні.

Однак, 31 липня, було вирішено рекомендувати новий законопроект 13573, який включає лише збільшення видатків на сектор оборони.

З нього порівняно з попереднім виключена норма про те, щоб з 1 серпня 2025 року 10% податку на прибуток, який наразі зараховується до бюджету міста Києва, зараховувати до резервного фонду державного бюджету. Отже, відповідні кошти залишаться в бюджеті Києва.

Також у новому законопроекті відсутня норма про підвищення прожиткового мінімуму для розрахунку окладів прокурорів. Попередній проект пропонував підвищити його з 1600 грн до 2102 грн.

Загалом пропонується збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн, з яких 115 млрд – на грошове забезпечення військовослужбовців всіх Сил Оборони, 216 млрд – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта – інші потреби війська.

Крім того, в тексті законопроекту є важлива текстова норма, а саме – новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:

• 60% – спрямовується Міноборони на закупівлю дронів, зброї, військової техніки (це додаткові 22,4 млрд грн для Міноборони, уже враховані в загальній сумі збільшення)
• 30% - Держспецзв’язку на дрони
• 10% - на потреби бригад.

Балансування за рахунок тих же джерел, що були визначені раніше в урядовому законопроекті (ОВДП і перевиконання доходів), а саме:

• 184,9 млрд грн – збільшення залучення коштів від ОВДП
• 147,5 млрд грн – перевиконання і очікуване перевиконання власних доходів бюджету (як вказала Підласа, в першу чергу, мова іде про ПДФО, податок на прибуток, акциз із ввезених товарів + НБУ і держкомпанії перерахували більше, ніж очікувалось)
• 65,1 млрд грн – зменшення витрат на погашення ОВДП
• 11,2 млрд грн – зменшення видатків на обслуговування боргу (проценти за користування кредитними грошима) - за рахунок курсу валют і реструктуризацій.

Крім того, оновленою статтею 39 Закону пропонується з 1 серпня по 31 грудня 2025 року встановити розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначеної Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування») для доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу у розмірі, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом (замість 20 розмірів мінімальної зарплати).

«У цьому зв’язку варто звернути увагу, що запропонована ініціатива, яка стосується зменшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, вплине на наповнення бюджету Пенсійного фонду та може призвести до розбалансування його дохідної та видаткової частини, що, у свою чергу, негативно позначиться на рівні соціального забезпечення осіб, виплати яким залежать від коштів державного бюджету (особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам війни, інвалідам війни тощо)», зауважили у ГНЕУ Верховної Ради.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.