Господарський суд Києва розглядає спір щодо вимог до «Сенс Банку» на суму, еквівалентну 1,75 млрд грн
Група Kernel через кіпрську компанію Etrecom Investments Limited намагається стягнути з державного «Сенс Банку» суму, еквівалентну 1,75 млрд грн.
Наразі у Господарському суді міста Києва триває розгляд справи № 910/4298/26 за позовом проти державного АТ «СЕНС БАНК» та кіпрської компанії Greatford Limited, який подала кіпрська фірма Etrecom Investments Limited. Третьою особою на стороні позивача у процесі виступає один із ключових активів українського агрохолдингу — Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд». На боці відповідачів залучено Міністерство фінансів України.
Позовні вимоги ґрунтуються на зобов'язаннях за LPN-облігаціями, які були випущені нідерландською компанією E.M.I.S. Finance B.V. Про це пише екс-редактор «Економічної правди» Сергій Лямець.
Позивач вимагає солідарного стягнення з відповідачів $30,5 млн основної суми та понад $8,2 млн відсотків за прострочення платежу. З огляду на іноземний елемент, сторони планують застосовувати норми матеріального права Англії та Уельсу. Зокрема, «Сенс Банк» уже долучив до матеріалів справи деталізований висновок відомого британського королівського адвоката (Jeffery Onions KC).
У чому суть спору?
Позов подала кіпрська Etrecom Investments Limited, яка входить до групи Kernel. Відповідачами у справі є державний «Сенс Банк» та кіпрська Greatford Limited. Формально йдеться про 39 млн доларів за LPN-облігаціями, випущеними нідерландською E.M.I.S. Finance B.V. Цей борг Kernel уже реструктуризовав, його погашення передбачене у 2029 році.
На думку автора, справжня мета позову — не Greatford, яка фактично не має коштів, а саме державний «Сенс Банк». Гроші вимагають за облігаціями, які випустила нідерландська компанія E.M.I.S. Finance B.V. Представники банку та фінансові аналітики зазначають, що цей борг «Кернел» уже реструктурував, а його планове погашення має відбутися лише у 2029 році.
Як зазначає Сергій Лямець, компанія звернулася із вимогою про дострокове стягнення коштів. І в разі задоволення позову можуть виникнути додаткові фінансові наслідки для державного банку. Остаточний обсяг таких наслідків залежатиме від виконання рішення суду та чинного законодавства. Крім того, це може створити прецедент для аналогічних позовів від інших утримувачів облігацій.
Саме тому автор називає процес питанням державної ваги. У справі вже бере участь Міністерство фінансів як представник інтересів держави — власника «Сенс Банку».
Водночас будь-які висновки щодо можливих фінансових наслідків або впливу майбутнього рішення на інші правовідносини наразі мають прогнозний характер і залежатимуть від остаточного судового рішення, яке на час підготовки матеріалу ще не ухвалено.
Процесуальні нюанси розгляду
До того, як справа була прийнята до провадження, позивач двічі подавав цей позов, але заяви залишалися без розгляду через технічні помилки — неусунення недоліків у документах та питання зі сплатою судового збору. Після виправлення помилок і повторного подання система автоматизованого розподілу визначила головуючого у справі.
Юристи «Сенс Банку» намагалися оскаржити склад суду через наявність у практиці головуючого попередніх спорів за участю підприємств агрохолдингу в Полтавській області. Проте суд у відводі відмовив, оскільки наявність таких справ у минулому є звичайним робочим досвідом та спеціалізацією в господарському судочинстві, а призначення відбулося автоматично і суворо за процедурою. Кіпрський відповідач (Greatford Limited) спробував усунути суддю від розгляду справи, заявивши відвід. У заяві про відвід сторона відповідача стверджувала про можливі процесуальні порушення. Суд визнав ці доводи необґрунтованими і передав заяву на для визначення судді в порядку автоматизованого розподілу.
Суд відхилив клопотання «Сенс Банку» про розгляд справи колегією з трьох суддів. Справу продовжать слухати одноособово, оскільки, на думку суду, вона не належить до категорії особливо складних, а одноособовий розгляд забезпечить розумні строки.
Крім того, Суд пішов назустріч позивачу та продовжив строк для відповіді на відзив банку. Кіпрській компанії потрібен час, щоб залучити власних іноземних експертів з англійського права для контр-аргументації. Державному банку відповідно продовжили строки для заперечень.
Як зазначив Сергій Лямець наступне засідання у справі за позовом Kernel до «Сенс Банку» призначене на 30 червня в Господарському суді міста Києва.
Позиції сторін
Позивач у справі наполягає на наявності правових підстав для задоволення заявлених вимог.
Відповідачі, своєю чергою, заперечують проти позову та вважають заявлені вимоги безпідставними, посилаючись, зокрема, на умови реструктуризації боргових зобов’язань та інші обставини, що, на їхню думку, виключають можливість дострокового стягнення.
Остаточну правову оцінку наведеним доводам має надати Господарський суд міста Києва за результатами розгляду справи по суті.
Редакція готова надати можливість усім учасникам справи висловити свою позицію та опублікує відповідні коментарі після їх надходження.
Попередній судовий досвід у спорах холдингу
Аналіз попередньої судової практики показує, що рішення у подібних господарських та земельних спорах за участю структур Kernel завжди ухвалювалися в межах закону і не були однобокими:
Земельний спір («Придніпровський край»): суд ухвалив компромісне рішення — повернув державі лише половину спірних земель (190 га з 393 га), захистивши інтереси громади, але й не зупинивши роботу великого підприємства.
Стягнення боргу («Хоробор Агро»): стягнення коштів на користь компанії в межах стандартного комерційного права.
Оренда («Говтва»): суд продовжив оренду ділянки на 16 га, керуючись переважним правом добросовісного орендаря, що відповідає стабільній практиці Верховного Суду.
У спорі з «Укрзалізницею», суд став на сторону останньої, але скористався легітимним правом і зменшив нараховані підприємству штрафи вдвічі. Це стандартна практика для господарських судів під час воєнного стану, щоб уникнути фінансового колапсу робочих підприємств.
Як англійські суди вирішують спори щодо єврооблігацій
Практика англійських судів у спорах щодо єврооблігацій ґрунтується на принципі тлумачення умов договору. Це означає, що суди насамперед аналізують текст договірних положень і не можуть виходити за їх межі, підміняючи волю сторін міркуваннями економічної доцільності чи комерційної справедливості. Event of Default (настання дефолту) не презюмується, право кредитора на дострокове стягнення повинно прямо випливати з договірної документації, а будь-які спірні положення оцінюються насамперед через зміст відповідних договірних умов.
Такий підхід є усталеним у практиці Верховного суду Великої Британії. Зокрема, у справі Arnold v Britton (2015) суд наголосив, що першочергове значення має буквальний зміст договірних положень, навіть якщо їх застосування призводить до економічно невигідного для однієї зі сторін результату. Водночас у справі Wood v Capita Insurance Services Ltd (2017) Суд уточнив, що тлумачення договору є процесом, у межах якого текст і контекст оцінюються у взаємозв’язку, без автоматичного пріоритету будь-якого з них. На практиці, особливо щодо професійно складених фінансових документів, таких як документація єврооблігацій, вирішальне значення зазвичай має саме текст договору.
Саме тому під час розгляду спорів щодо єврооблігацій англійські суди не допускають розширювального тлумачення договірних положень. Якщо умови випуску цінних паперів не передбачають конкретного механізму реалізації прав кредитора або не визначають чітких підстав для дострокового стягнення боргу, суд, як правило, відмовляється доповнювати договір новими положеннями чи виходити за межі погоджених сторонами умов. Такий підхід забезпечує правову визначеність і передбачуваність у міжнародних фінансових правовідносинах, що є одним із ключових принципів англійського договірного права.
Попри те, що Сергій Лямець вказує, що нинішній розгляд може створити конфлікт інтересів наразі триває звичайний, хоч і масштабний корпоративний суд. Позиція суду базуватиметься на аналізі документів про реструктуризацію боргу, а фінальний вердикт покаже, чи зможе державний банк довести безпідставність дострокових вимог кредитора.
На момент публікації справа перебуває на стадії судового розгляду. Остаточне рішення у спорі не ухвалено, а наведені у матеріалі обставини відображають процесуальні документи, позиції учасників справи та інформацію з відкритих джерел. Редакція не робить висновків щодо правомірності вимог будь-якої зі сторін до набрання законної сили судовим рішенням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
