Рятувальник ДСНС дізнався про неправильний розрахунок грошового забезпечення після запиту адвоката: що вирішив ВС

17:00, 3 липня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Отримання додаткової інформації про розрахунок грошового забезпечення саме по собі не поновлює тримісячний строк звернення до суду.
Рятувальник ДСНС дізнався про неправильний розрахунок грошового забезпечення після запиту адвоката: що вирішив ВС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Питання дотримання строків звернення до суду у спорах щодо грошового забезпечення після звільнення залишається одним із найпоширеніших у судовій практиці.

У справі № 520/25416/25 Верховний Суд  у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув питання застосування частини другої статті 233 КЗпП України та визначив, з якого моменту обчислюється тримісячний строк звернення до суду у спорах про виплату сум, належних працівникові при звільненні.

Практичне значення цього рішення полягає в тому, що Суд уточнив співвідношення між отриманням грошового атестата та подальшим витребуванням додаткових документів про складові грошового забезпечення.

Обставини справи

Позивач, який проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління ДСНС у Харківській області, звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 1 січня 2020 року по 19 травня 2023 року із застосуванням механізму множення прожиткового мінімуму на відповідний тарифний коефіцієнт, а також провести відповідний перерахунок і виплату.

Після відкриття провадження суд першої інстанції дійшов висновку, що позов у частині вимог за період з 19 липня 2022 року до 19 травня 2023 року подано із пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 233 КЗпП України, та запропонував позивачу надати обґрунтування поважності причин його пропуску.

Представник позивача зазначав, що про неправильний механізм обчислення грошового забезпечення стало відомо лише після отримання відповіді на адвокатський запит від 18 вересня 2025 року, тому позов, поданий 24 вересня 2025 року, є своєчасним.

Суд першої інстанції відмовив у поновленні строку та залишив зазначену частину позову без розгляду. Апеляційний суд погодився з таким висновком. Позивач оскаржив ці рішення до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд насамперед нагадав, що право на доступ до суду не є абсолютним.

Суд вказав, що застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

ВС вказав, що спірні правовідносини регулюються частиною другою статті 233 КЗпП України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Суд зазначив, що грошовий атестат за правовою природою є документом про остаточний розрахунок з особами рядового і начальницького складу, який видається, зокрема, при звільненні в запас або відставку із призначенням пенсії, та підтверджує виплату належних такій особі складових грошового забезпечення саме на цей день.

Разом із тим Верховний Суд звернув увагу на обсяг інформації, яка міститься у цьому документі.

Суд вказав, що хоч грошовий атестат і містить інформацію про суми, нараховані та виплачені позивачеві при звільненні, тобто є повідомленням про ці суми у значенні, вжитому в частині другій статті 233 КЗпП України, з отриманням якого ця норма пов'язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду, однак обсяг відомостей, які у ньому мають відображатися, визначено нормативно і з-поміж таких немає інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби.

ВС звернув увагу, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення з позовом суд має перевірити наявність або відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення до моменту отримання відповіді на запит, як-то докази направлення чи видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.

При цьому Верховний Суд наголосив, що особа не може необмежений час залишатися пасивною після отримання грошового атестата.

Суд вирішив, що якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку — одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, то тримісячний строк звернення до суду слід пов'язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду.

ВС вказав, що у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов'язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.

Суд також зазначив, що позивач не обґрунтував існування обставин об'єктивного характеру, які б доводили існування поважних причин зволікання з учиненням юридично значимих дій, зокрема, отримання інформації, потрібної для звернення до суду із цим позовом, від моменту ознайомлення з грошовим атестатом до щонайменше липня 2025 року.

У підсумку Суд погодився з висновками попередніх інстанцій.

ВС вказав, що суди попередніх інстанцій слушно констатували, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України, та не навів поважних причин пропуску такого строку.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.

Суд підтвердив, що грошовий атестат є письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені при звільненні, з яким закон пов'язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду. Отримання додаткових документів щодо механізму розрахунку саме по собі не створює нового строку для звернення до суду, якщо особа без поважних причин тривалий час не вживала необхідних дій для захисту свого права.

Читайте також: Верховний Суд пояснив, коли починається строк звернення у спорах про виплати військовослужбовцям.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group