Чому електронні докази часто оскаржують – Верховний Суд звернув увагу на одну з головних проблем
У Верховному Суді звернули увагу на виклики щодо легалізації OSINT-доказів і необхідність їхнього «просіювання» через суворе «сито допустимості». Судді ВС зазначили, що до внесення відповідних змін до кримінального процесуального законодавства українським судам та органам досудового розслідування, крім положень чинного КПК України, правових позицій Верховного Суду, варто враховувати практику Міжнародного кримінального суду, зважаючи на ратифікацію Україною Римського статуту.
На цьому суді Великої Палати Верховного Суду зазначили під час виступу в межах круглого столу «Питання допустимості та автентичності електронних доказів, отриманих із відкритих джерел (OSINT), у кримінальних провадженнях щодо міжнародних злочинів» на базі Тренінгового центру прокурорів України.
У Верховному Суді звернули увагу на досвід судді МКС Джоанни Корнер (британської юристки з понад 45-річним стажем, в минулому старшого прокурора в Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії), яка раніше поділилася з українськими суддями практикою МКС, що активно використовує цифрові та електронні докази, наголосивши на важливості правильної первинної фіксації цих доказів та їх класифікації. У ВС зауважили, що однією з головних проблем, на яку найчастіше вказує сторона захисту, є ризик порушення ланцюга зберігання (chain of custody) електронних доказів та їхніх метаданих – від першоджерела до ухвалення судового рішення. Саме тому всі учасники кримінального провадження повинні мати однакові підходи щодо розуміння принципів і правил поводження з такими даними.
Також у Верховному Суді наголосили на проблемі обсягу цифрових матеріалів на етапі відкриття доказів сторонам (відповідно до ст. 290 КПК України та за аналогією до ст. 67 Римського статуту).
Водночас у ВС констатували позитивну тенденцію в практиці судів першої інстанції щодо оцінки такого виду доказів, адже українські судді вже активно імплементують міжнародні стандарти, надаючи в судових рішеннях детальну та обґрунтовану оцінку дослідженим OSINT-доказам, зазначають адреси вебсайтів, дотримуються процесу їх верифікації та дають змістовні відповіді на заперечення сторони захисту. При цьому положення Протоколу Берклі суди застосовують не як пряме джерело права, а як авторитетну рекомендацію, що посилює гарантію оцінки допустимості доказів, з метою дотримання в цілому справедливості судового розгляду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
