У ВС обговорили новий механізм розподілу справ між господарськими судами через нерівномірне навантаження
У Верховному Суді провели експертне обговорення концепції пілотного проєкту «Транстериторіальна підсудність у господарському судочинстві України», щоб знайти механізм, який дозволить рівномірніше розподіляти справи між господарськими судами та ефективніше використовувати ресурси судової системи.
У заході взяли участь судді Верховного Суду, а також представники Міністерства юстиції, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України, Державної судової адміністрації та експертної спільноти.
Чому виникла потреба у транстериторіальній підсудності
Питання розгляду справ поза межами територіальної підсудності набуло особливої актуальності в умовах воєнного стану. Після початку повномасштабної агресії РФ господарські суди зіткнулися не лише з новими категоріями спорів, а й з викликами у сфері судового адміністрування, пов’язаними зі зміною структури навантаження на суди. Зокрема, релокація бізнесу з територій активних бойових дій до безпечніших регіонів призвела до суттєвого зменшення кількості справ у господарських судах Донецької та Луганської областей, тоді як окремі суди інших регіонів, серед яких Господарський суд Закарпатської області, Господарський суд Вінницької області та Господарський суд міста Києва, працюють в умовах значного навантаження.
Для подолання цього дисбалансу вже впроваджуються відповідні кадрові механізми, зокрема завершуються процедури добору суддів і застосовується інститут їх тимчасового відрядження до інших судів. Водночас триває пошук додаткових інструментів, які могли б сприяти більш ефективному та оперативному розгляду справ. Водночас в сучасних умовах питання швидкого розгляду господарських спорів, необхідних для належного функціонування економіки, виходить на перший план.
Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач зауважила, що обговорення концепції пілотного проєкту є частиною ширшого пошуку внутрішніх резервів судової системи для підвищення ефективності розгляду справ. У цьому контексті транстериторіальна підсудність може розглядатися як один із можливих механізмів забезпечення доступу до правосуддя та більш рівномірного розподілу справ між судами.
Також вона згадала про розвиток цифрових інструментів судочинства. За її словами, господарські суди активно використовують можливості Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, сервісу «Електронний суд» та відеоконференцзв’язку. Зокрема, протягом 2025 року до електронних кабінетів учасників процесу було надіслано майже 82,4 тис. судових документів, а 53 % справ у КГС ВС розглядалися в режимі відеоконференції. Упродовж січня – травня 2026 року в такому форматі відбулося понад тисячу судових слухань.
Також у ВС зазначили, що питання розгляду справ поза межами територіальної юрисдикції потребує комплексного опрацювання з точки зору як законодавчого регулювання, так і технічної реалізації. Водночас, на думку секретаря судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС , рівень цифровізації судової системи та господарської юрисдикції зокрема вже створює передумови для впровадження нових підходів до організації судочинства.
Він звернув увагу і на тенденцію до дедалі ширшого використання дистанційних форм участі в процесі та розгляду справ без особистої присутності представників сторін, що є зручним для учасників судового процесу та відповідає сучасним можливостям електронного правосуддя. За словами судді, розвиток електронних сервісів і поступове впровадження нових модулів ЄСІКС свідчать про готовність судової системи до подальших змін.
У ВС наголосили, що запровадження механізму транстериторіальної підсудності має відбуватися поступово та з урахуванням усіх можливих ризиків і практичних аспектів. Відтак, на думку секретаря судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС, саме пілотний проєкт може стати оптимальним способом перевірити ефективність такого підходу, оцінити його сприйняття учасниками процесу та суддями, а також визначити перспективи подальшого застосування механізму до інших категорій справ.
Водночас у ВС акцентували на необхідності врахування кадрових факторів та довгострокових наслідків можливих змін, підкресливши, що будь-які рішення в цій сфері мають бути ретельно виваженими.
Також у Верховносу Судді висловили думку, що під час обговорення механізму транстериторіальної підсудності увагу варто зосереджувати насамперед на практичних завданнях, які він покликаний вирішити. За словами судді ВС у КГС, проблема нерівномірного навантаження між судами є об’єктивною, а її вирішення здатне позитивно вплинути як на швидкість, так і на якість розгляду господарських спорів.
Окрему увагу спікер приділив розвитку електронного правосуддя. Він зазначив, що нинішній рівень цифровізації судової системи, зокрема функціонування ЄСІКС, уже дозволяє переходити до нових форматів організації судового процесу. На думку судді КГС, досвід використання електронних сервісів підтверджує їхню ефективність, а кількість скарг, пов’язаних із неналежним повідомленням учасників справи, суттєво скоротилася.
Сучасні технології мають сприяти прискоренню судового розгляду та більш ефективному використанню наявних ресурсів судової системи.
Відтак, підтримуючи ідею пілотного проєкту щодо транстериторіальної підсудності, у КГС наголосили на важливості його поетапного впровадження. У цьому спостерігається аналогія із запровадженням підсистем ЄСІКС, які також розвивалися поступово.
На переконання судді КГС, доцільно спочатку протестувати транстериторіальну підсудність у межах наказного провадження, а вже після оцінки результатів вирішувати питання про її поширення на інші категорії справ.
Також сторони звернули увагу на необхідність чітко визначити критерії оцінки ефективності пілотного проєкту. Питання вирівнювання навантаження між судами має вирішуватися насамперед через належне кадрове забезпечення судової системи та визначення оптимальної кількості суддів у судах. Водночас потрібно звернути увагу на можливий вплив запропонованих змін на статистичні показники діяльності суддів і судів. У зв’язку з цим у перспективі може виникнути потреба в перегляді окремих підходів до оцінювання роботи суддів, які застосовують Вища кваліфікаційна комісія суддів України і Вища рада правосуддя, зокрема в питаннях оцінювання, призначення та окремих дисциплінарних процедур.
Також необхідно врахувати ситуації судів, які через повномасштабну війну здійснюють правосуддя щодо територій, де обсяг судових справ суттєво зменшився з об’єктивних причин. Важливим залишається не лише ефективний розподіл навантаження, а й збереження кадрового потенціалу таких судів, щоб у майбутньому вони могли повноцінно відновити роботу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
