Полковника СБУ виключили зі списків під час лікарняного: як Верховний Суд захистив його права
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу щодо правомірності виключення полковника Служби безпеки України зі списків особового складу під час його перебування на лікуванні.
Предметом спору стало оскарження наказу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ про виключення полковника СБУ зі списків особового складу, а також питання належного способу захисту порушеного права у разі такого виключення.
Фабула справи
Судами встановлено, що наказом Голови Служби безпеки України від 21 листопада 2019 року військовослужбовця було зараховано у розпорядження директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ на посаді провідного наукового співробітника. Надалі наказом Голови СБУ від 13 серпня 2020 року його було звільнено з військової служби у запас у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. При цьому днем звільнення визначався день виключення зі списків особового складу.
На підставі рапорту заступника директора інституту наказом від 8 вересня 2020 року військовослужбовця було виключено зі списків особового складу з цієї ж дати.
Водночас відповідно до листка непрацездатності військовослужбовець перебував на амбулаторному лікуванні з 8 по 28 вересня 2020 року включно.
У жовтні 2020 року він звернувся до суду, вважаючи наказ про виключення зі списків особового складу протиправним, оскільки його було видано під час перебування на лікуванні, що суперечить вимогам законодавства про проходження військової служби. Позивач також посилався на порушення права на проходження військової служби та отримання належного грошового забезпечення.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Тернопільський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що наказ про виключення зі списків особового складу був прийнятий під час перебування військовослужбовця на лікуванні, що суперечить частині третій статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та пункту 66 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ.
Суд першої інстанції визнав наказ протиправним і скасував його, поновив позивача у списках особового складу та грошовому забезпеченні інституту, а також стягнув середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з висновком про незаконність наказу та необхідність поновлення у списках особового складу. Разом із тим апеляційний суд змінив рішення в частині розміру виплат і стягнув на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 9 вересня 2020 року до 5 травня 2025 року в сумі 1 054 068 грн.
Правові висновки КАС ВС
Верховний Суд у справі № 640/27112/20 зазначив, що співробітники Служби безпеки України проходять військову службу, а тому на них поширюються гарантії, встановлені законодавством про військовий обов’язок та проходження військової служби.
Суд звернув увагу, що відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та пункту 66 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ військовослужбовець не може бути виключений зі списків особового складу під час перебування на лікуванні. Отже, виключення зі списків особового складу до завершення періоду тимчасової непрацездатності суперечить вимогам закону.
Оскільки на момент видання наказу про виключення зі списків особового складу військовослужбовець перебував на лікуванні, Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій щодо протиправності такого наказу.
Разом із тим Верховний Суд не погодився зі способом захисту, який обрали суди попередніх інстанцій.
Суд наголосив, що наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є різними за своєю правовою природою актами. Наказ про звільнення визначає підставу припинення служби, тоді як наказ про виключення зі списків особового складу має процедурний характер і лише фіксує дату закінчення проходження військової служби.
При цьому наказ Голови СБУ про звільнення військовослужбовця з військової служби залишався чинним та не був предметом розгляду у цій справі. Тому спір стосувався виключно правомірності визначення дати виключення зі списків особового складу.
Верховний Суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої у випадках порушення гарантій щодо звільнення особи під час тимчасової непрацездатності належним способом захисту є зміна дати звільнення на перший день після закінчення періоду непрацездатності, а не поновлення на роботі чи службі.
З огляду на те, що підстава звільнення з військової служби була законною та не оспорювалася, порушення прав позивача могло бути усунене шляхом зміни дати виключення зі списків особового складу з 8 вересня 2020 року на 29 вересня 2020 року — перший день після завершення лікування.
Верховний Суд також вказав, що позивач не заявляв вимог про поновлення у списках особового складу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій щодо поновлення на службі та стягнення виплат не відповідали вимогам закону.
У результаті Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог та ухвалив нове рішення, яким змінив дату виключення військовослужбовця зі списків особового складу з 8 вересня 2020 року на 29 вересня 2020 року. В іншій частині судові рішення залишено без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
