Чоловіка, який має проблеми із зором, мобілізували і призначили снайпером — втрутився суд
Чоловік оскаржив у суді свій призов після того, як, за його словами, його зупинили біля власного будинку після роботи та доставили до територіального центру комплектування. Він стверджував, що під час проходження військово-лікарської комісії належним чином не врахували стан його здоров’я, зокрема проблеми із зором, а висновок про придатність до військової служби ухвалили без необхідних досліджень.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд встановив, що під час визначення придатності позивача ВЛК не підтвердила проведення передбачених Положенням №402 досліджень, які мали значення для оцінки ступеня порушення зору. Суд визнав протиправною та скасував довідку ВЛК, а також наказ про призов чоловіка на військову службу під час мобілізації.
Водночас суд не встановлював, що позивач є непридатним до військової служби. Суд зазначив, що визначення діагнозу та ступеня придатності належить до компетенції військово-лікарської комісії, однак адміністративний суд має право перевіряти, чи було рішення прийняте з дотриманням установленої законом процедури.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду із позовом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і військових частин.
Чоловік просив визнати протиправними дії під час проведення військово-лікарської комісії, скасувати довідку ВЛК про придатність до військової служби, наказ про його призов під час мобілізації, а також накази військових частин щодо зарахування до списків особового складу.
Позивач зазначав, що процедуру його призову провели з порушеннями. За його словами, після роботи його зупинили біля власного будинку та доставили до територіального центру комплектування. Він стверджував, що йому не вручили повістку та не надали мобілізаційного розпорядження.
Основні доводи позову стосувалися проходження ВЛК 28 лютого 2026 року. Позивач вказував, що медичний огляд був проведений неналежним чином, а під час оцінки стану здоров’я не врахували наявні документи щодо його зору.
За матеріалами справи, під час попереднього медичного огляду у 2023 році у чоловіка була встановлена далекозорість середнього ступеня. Зокрема, офтальмолог ВЛК проводив рефрактометрію, за результатами якої були зафіксовані показники, що свідчили про порушення рефракції.
Водночас у 2026 році ВЛК визнала чоловіка придатним до військової служби за пунктом «в» статті 30 Розкладу хвороб. Позивач наполягав, що такий висновок зробили без проведення необхідних досліджень, які мали значення для визначення ступеня порушення зору.
Після призову чоловіка зарахували до списків особового складу військової частини та призначили на посаду стрільця-снайпера штурмової роти. Позивач звертав увагу суду, що таке призначення відбулося попри наявні проблеми із зором та без належного підтвердження проведення необхідних офтальмологічних досліджень під час проходження ВЛК.
Надалі чоловіка перевели до іншої військової частини та призначили на посаду водія-електрика. Під час розгляду справи суд встановив, що відповідно до відповіді Головного сервісного центру МВС позивач не мав посвідчення водія будь-якої категорії.
На думку позивача, сукупність цих обставин свідчила про те, що його придатність до військової служби була визначена без належного медичного обстеження, а рішення про призов та подальше проходження служби були прийняті на підставі висновку ВЛК, ухваленого з порушенням процедури.
Позиція ТЦК та військової частини
Територіальний центр комплектування заперечував проти позову та зазначав, що ВЛК діяла відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402.
Відповідач наголошував, що суд не може втручатися у медичну оцінку стану здоров’я особи або самостійно визначати правильність застосування лікарями положень Розкладу хвороб.
Також ТЦК зазначав, що у разі незгоди з постановою ВЛК позивач мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для її перегляду.
Військова частина заперечувала проти вимог щодо виключення позивача зі списків особового складу та вказувала, що саме по собі можливе порушення під час проходження медичного огляду не є самостійною підставою для звільнення з військової служби.
Що встановив суд
Суд встановив, що 28 лютого 2026 року ВЛК провела медичний огляд позивача та встановила діагноз «далекозорість середнього ступеня обох очей». На підставі пункту «в» статті 30 Розкладу хвороб його було визнано придатним до військової служби.
Разом з тим суд дослідив попередні медичні документи позивача. Зокрема, під час огляду у 2023 році офтальмолог ВЛК проводив рефрактометрію, за результатами якої були зафіксовані показники, що свідчили про наявність далекозорості.
Суд звернув увагу, що відповідно до статті 30 Розкладу хвороб вид і ступінь аномалії рефракції визначаються за допомогою скіаскопії або рефрактометрії. Якщо змінюється ступінь придатності до військової служби, визначення рефракції має проводитися за умов циклоплегії.
На переконання суду, така вимога є обов’язковою, а не факультативною, оскільки саме ці дослідження дають можливість об’єктивно визначити ступінь порушення зору.
Однак матеріали справи не містили доказів проведення позивачу під час огляду 28 лютого 2026 року рефрактометрії або скіаскопії, а також визначення рефракції за умов циклоплегії.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ВЛК змінила оцінку придатності позивача без належного документального підтвердження проведення необхідних досліджень.
Суд: адміністративний суд не визначає діагноз замість ВЛК, але перевіряє законність процедури
У рішенні суд окремо зазначив, що визначення наявності чи відсутності захворювання, а також встановлення придатності або непридатності до військової служби є компетенцією ВЛК.
Водночас адміністративний суд має право перевірити, чи було рішення ВЛК прийняте з дотриманням установленої процедури та чи діяла комісія відповідно до вимог законодавства.
Суд послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої суд не може замінювати ВЛК та оцінювати медичний діагноз замість спеціального органу, але може перевіряти дотримання процедури ухвалення рішення.
У цій справі суд встановив, що відсутність підтвердження проведення необхідних офтальмологічних досліджень є істотним порушенням процедури, оскільки воно могло вплинути на визначення ступеня придатності позивача.
Суд врахував також призначення позивача на посаду водія
Під час розгляду справи суд також врахував, що після призову позивача призначили на посаду водія-електрика.
Водночас із відповіді Головного сервісного центру МВС суд встановив, що позивач не має посвідчення водія будь-якої категорії.
Суд зазначив цю обставину як додаткову під час оцінки обставин справи, однак основною підставою для задоволення позову стало саме порушення процедури проведення ВЛК.
Висновок суду
Суд у справі 160/7539/26 дійшов висновку, що довідка ВЛК від 28 лютого 2026 року була прийнята з порушенням установленої процедури, а тому підлягає скасуванню.
Оскільки наказ про призов був прийнятий на підставі цієї довідки, суд визнав протиправним та скасував наказ територіального центру комплектування від 1 березня 2026 року в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Також суд скасував наказ військової частини від 23 квітня 2026 року в частині зарахування позивача до списків особового складу.
Суд зобов’язав військову частину прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби шляхом виключення його зі списків особового складу.
При цьому суд відмовив у задоволенні інших позовних вимог, зокрема щодо наказу першої військової частини, оскільки на момент розгляду справи цей наказ уже вичерпав свою дію через переведення позивача до іншої військової частини.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
