Чи можуть військовому відмовити у звільненні, якщо після розлучення діти живуть з матір'ю — рішення суду
Житомирський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що військова частина безпідставно відмовила військовослужбовцю у задоволенні рапорту про звільнення зі служби за сімейними обставинами. Суд наголосив, що Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» не ставить право на звільнення через перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років у залежність від того, чи проживають діти разом із військовослужбовцем. Вирішальне значення мають наявність обов'язку утримувати дітей та відсутність заборгованості зі сплати аліментів.
Обставини справи
Військовослужбовець звернувся до суду після того, як військова частина відмовила у задоволенні його рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Він зазначав, що має на утриманні трьох дітей віком до 18 років, що є однією з передбачених законом підстав для звільнення під час воєнного стану.
До рапорту військовослужбовець долучив свідоцтва про народження трьох дітей, свідоцтво про шлюб, рішення суду про розірвання попереднього шлюбу, довідку державної виконавчої служби про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, витяги з реєстру територіальної громади та інші документи.
Водночас військова частина вважала, що поданих документів недостатньо. Вона посилалася на Інструкцію Міністерства оборони №170 та зазначала, що військовослужбовець не надав документа, який підтверджував би визначення місця проживання дітей саме з ним, зокрема рішення суду, органу опіки чи договору між батьками. Саме з цих підстав у задоволенні рапорту було відмовлено.
Що встановив суд
Суд встановив, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей: двох дітей від попереднього шлюбу та однієї дитини, народженої у чинному шлюбі. Також матеріали справи підтверджують відсутність у нього заборгованості зі сплати аліментів.
Аналізуючи положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд зазначив, що під час воєнного стану військовослужбовець може бути звільнений через сімейні обставини у разі перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує платежі за три місяці. При цьому закон не ставить право на звільнення у залежність від спільного проживання батька з дітьми.
Суд звернув увагу, що обов'язок батьків утримувати та виховувати дитину не залежить від того, чи проживають вони разом із нею. Крім того, стаття 160 Сімейного кодексу України передбачає, що дитина, яка досягла 14 років, у разі окремого проживання батьків має право самостійно визначати своє місце проживання. Тому відсутність рішення про визначення місця проживання дітей із батьком не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні рапорту.
За висновком суду, у справі 240/24877/25 військовослужбовець надав достатні та належні докази, які підтверджують перебування на його утриманні трьох дітей та відсутність заборгованості зі сплати аліментів. Відтак відмова військової частини була протиправною.
Рішення суду
Житомирський окружний адміністративний суд задовольнив позов. Суд визнав протиправними дії військової частини щодо відмови у задоволенні рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби та зобов'язав повторно розглянути цей рапорт і прийняти рішення з урахуванням правових висновків, викладених у судовому рішенні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність документа про визначення місця проживання дітей з військовослужбовцем не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні рапорту, якщо надані докази підтверджують перебування на його утриманні трьох дітей та відсутність заборгованості зі сплати аліментів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
