Індивідуалізація юридичної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху – КСУ розглядає справу

Другий сенат Конституційного Суду України 10 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Андроннікова Євгенія Сергійовича.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав суть справи, перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою та обґрунтування тверджень заявника.

Суддя зазначив, що Андронніков Є. С. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 61 Конституції України частину другу статті 33, частину першу статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) „щодо заборони врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, при накладенні стягнення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху“ та „щодо безальтернативності стягнення“.

Відповідно до частини другої статті 33 Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім, зокрема, випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частина перша статті 130 Кодексу встановлює, зокрема, що керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова від проходження огляду на стан сп’яніння, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що стосовно заявника було складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу Андронніков Є. С. керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння було проведено з його згоди у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу.

Бершадський районний суд Вінницької області постановою визнав Андроннікова Є. С. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 130 Кодексу, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погодившись із постановою районного суду, адвокат, який діяв в інтересах Андроннікова Є. С., подав апеляційну скаргу. Вінницький апеляційний суд скаргу адвоката залишив без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Обґрунтовуючи своє рішення, Вінницький апеляційний суд указав, що санкція частини першої статті 130 Кодексу є безальтернативною, оскільки передбачає тільки „адміністративне стягнення у виді штрафу, поєднаного із позбавленням права керування транспортними засобами“, і в такому випадку „загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст. 33 Кодексу, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення“.

Заявник вважає, що „законодавча заборона враховувати при накладенні стягнення характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху <…> (частина 2 ст.33 КУпАП) суперечить принципу індивідуалізації юридичної відповідальності“. На його думку, „безальтернативність стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, за умови відсутності дискреції суду звільнити правопорушника від додаткового покарання, або призначити більш м’яке покарання“ також порушує цей принцип.

Суддя-доповідач також поінформував, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи направлено листи щодо висловлення позицій по суті конституційної скарги, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства внутрішніх справ України, Верховного Суду, а також Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Громадської організації „Міжнародна Федерація захисту прав водіїв“.

Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення питань, пов’язаних із конституційним провадженням у цій справі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.