Україна планує інтегрувати ШІ в державні органи до 2030 року та увійти в ТОП-3 світових лідерів
«Судово-юридична газета» вже повідомляла, що при парламентському комітеті відбулося перше засідання робочої групи з підготовки законопроєкту про штучний інтелект. До її складу увійшли понад 100 представників державних органів, парламенту, громадського сектору та експертного середовища.
Основною метою майбутнього законодавства визначено створення збалансованої моделі регулювання, яка одночасно забезпечуватиме захист прав людини, безпечне використання технологій та розвиток інновацій. Також обговорювалися питання підготовки майбутнього регулятора у сфері ШІ та імплементації європейського AI Act в українське законодавство.
Водночас під час обговорення перспектив майбутнього закону представники Міністерства цифрової трансформації окреслили значно ширший контекст розвитку штучного інтелекту в Україні та підбили підсумки підготовчого етапу, який передує переходу до повноцінного законодавчого регулювання.
Україна робить ставку на штучний інтелект у державному секторі
За словами т. в. о. Міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, Україна розглядає штучний інтелект не лише як окрему технологію, а як один із ключових інструментів модернізації держави.
Однією зі стратегічних цілей визначено входження України до трійки світових лідерів за рівнем впровадження штучного інтелекту в державному секторі до 2030 року.
У Мінцифрі пов'язують цю мету з переходом до концепції Agentic State — держави, яка працює як проактивний цифровий помічник та здатна пропонувати послуги ще до того, як громадянин звернеться із відповідним запитом.
ШІ вже працює у державних сервісах
Як зазначають у Міністерстві цифрової трансформації, окремі елементи такої моделі вже впроваджуються на практиці.
Восени 2025 року на порталі «Дія» було запущено національного AI-помічника. За інформацією Мінцифри, ним скористалися понад 350 тисяч громадян, які надіслали близько двох мільйонів повідомлень.
Наступним етапом став запуск у травні 2026 року ШІ-агента в мобільному застосунку «Дія». За даними відомства, лише протягом першого місяця роботи близько трьох мільйонів користувачів скористалися його можливостями для отримання витягів та сплати штрафів.
Держава створює власну ШІ-інфраструктуру
Паралельно Україна працює над формуванням власної технологічної бази для розвитку штучного інтелекту.
Зокрема, спільно з NVIDIA реалізується проєкт AI Factory, який має забезпечити необхідну інфраструктуру для розвитку сучасних ШІ-рішень.
Крім того, разом із Київстар створюється національна велика мовна модель «Сяйво» (LLM), яка буде орієнтована на український мовний та культурний контекст і працюватиме на вітчизняних серверах.
Від добровільних правил до обов'язкового регулювання
У Мінцифрі наголошують, що обрали поетапний підхід до регулювання штучного інтелекту. Спочатку увага була зосереджена на підготовці ринку та добровільних механізмах адаптації бізнесу до майбутніх вимог.
У межах цього підходу було підготовлено Дорожню карту та Білу книгу з регулювання штучного інтелекту, а також розроблено низку рекомендацій щодо безпечного використання алгоритмів у різних сферах діяльності.
Одним із практичних інструментів стала регуляторна пісочниця SandBox. За інформацією Мінцифри, протягом року на участь у програмі надійшло 90 заявок, а 15 ШІ-продуктів уже пройшли аудит за участю 23 експертів.
Також у 2026 році було оновлено Словник термінів штучного інтелекту, який має сприяти уніфікації підходів між юристами, розробниками та державними органами.
Бізнес долучається до формування етичних стандартів
Окремим напрямом підготовки до майбутнього регулювання стало залучення представників індустрії.
За даними Мінцифри, 14 відомих українських технологічних компаній, серед яких Grammarly, MacPaw, SoftServe та Uklon, створили першу в Україні організацію, присвячену етичному використанню штучного інтелекту.
Такий підхід відповідає сучасній європейській практиці, де поряд із державним контролем значну роль відіграють механізми співрегулювання та галузеві стандарти.
Україна синхронізує правила з Європейським Союзом
Майбутній закон про штучний інтелект розроблятиметься з урахуванням європейського законодавства та вимог AI Act.
Крім того, Україна вже приєдналася до міжнародних ініціатив у сфері безпечного розвитку штучного інтелекту, зокрема підписала Декларацію Блетчлі та Рамкову конвенцію Ради Європи щодо штучного інтелекту, прав людини, демократії та верховенства права.
Очікується, що саме профільний закон стане основою для подальшої гармонізації українського правового поля із європейськими стандартами та створить передбачувані правила для бізнесу, держави та громадян.
Що означає майбутній закон для України
Фактично Україна завершує підготовчий етап формування політики у сфері штучного інтелекту та переходить до створення повноцінної законодавчої моделі регулювання. Якщо на попередньому етапі основний акцент робився на добровільних рекомендаціях, тестуванні технологій та підготовці ринку, то новий закон має встановити обов'язкові правила для розробників, постачальників і користувачів ШІ-систем.
Водночас майбутнє регулювання матиме не лише правове, а й економічне значення. Гармонізація з AI Act відкриває для українських компаній додаткові можливості виходу на європейський ринок, а для держави — створює передумови для залучення інвестицій та розвитку власної конкурентоспроможної ШІ-екосистеми.
Саме тому закон про штучний інтелект уже сьогодні розглядається не просто як черговий нормативний акт, а як один із ключових елементів цифрової та євроінтеграційної політики України на найближчі роки.
Читайте також, що означають «ШІ-слоп», «суперінтелект» та «ін'єкція запиту» в оновленому словнику термінів зі штучного інтелекту від Мінцифри.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
